2007: Євробачення і Вєрка Сєрдючка з піснею "Dansing Lasha Tumbai" 9 березня у Гельсінки

Україна обрала свого представника на Євробачення 2007 за допомогою національного відбору, який відбувся 9 березня 2007 року.

Українська телекомпанія оголосила про те, що вибір був відкритий, і всі виконавці, які хотіли взяти участь, мали право позмагатися за путівку до Гельсінки. необхідно надіслати в формі заявки.

Національна телекомпанія України обрала вісім пісень і виконавців. Вєрка Сердючка перемогла у нацвідборі. Система голосування: 50 на 50 (журі + телеглядачі).

Отже, Україна зайняла друге місце на пісенному конкурсі 2007, набравши 235 балів. І одразу після цього у пісні з назвою "Dansing Lasha Tumbai" частина людей почула фразу: "I want you to see – Russia goodbye!" (Я хочу тебе бачити - Росія до побачення!).

І це викликало вкрай негативну реакцію на пісню з російської сторони. І улюблениця багатьох в Росії, пишногруда Вєрка Сердючка, випадково опинилася ізгоєм в країні, яка ще кілька місяців тому вважала українську "провідницю" своєї народною співачкою.

Сам Андрій Данилко спростовував цю інформацію і зазначав, що "Лаша тумбай" це лише словосполучення монгольською мовою. Після перемоги Джамали у 2016 році він знову прокоментував цей прецедент:

"По-перше, це був перший прецедент, коли був скандал такого масштабу. Минуло вже 10 років, але про це до сих пір пам'ятають. Це люди, які мають вагу. Їх розлютило те, що Сердючка мала фантастичний успіх, тому і придумали "Рашу гудбай", яка співзвучна "Лаша тумбай". Все це було подано російській публіці так, що я плюнув в обличчя Росії....

Я дуже добре ставлюся до російської групи "Serebro", яка тоді виступала від Росії на Євробаченні. До цих дівчаток все це не має ніякого відношення. Але як я розумію, це була прем'єра і презентація групи на Євробаченні, і "Срібло" готували на "срібне місце".

В результаті з'явилася б гарна легенда. Але я просто перейшов дорогу, і сам зайняв це місце. Це розлютило тодішнє керівництво деяких російських каналів і продюсерів цієї групи. Я розумію їх злість."

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.