Спецпроект

1938: угорські війська займають Ужгород і Мукачево

Внаслідок Мюнхенського договору Чехословаччина почала втрачати території - і уряд Карпатської України був змушений перенести столицю автономії в Хуст. Унікальна угорська хроніка.

2 листопада 1938 року Угорщина анексувала Південну Словаччину - згідно з пронімецьким Віденським арбітражем, від Чехословаччини до Угорщини відійшла також західна частина Закарпаття.

Чехословаччина, зраджена союзниками в Мюнхенському договорі, втрачала території. На її частини зазіхнули Німеччина, Польща і Угорщина. Внаслідок угорського вторгнення уряд автономної Карпатської України був змушений переїхати до Хуста, де протримався до весни 1939 року.

Угорська армія увійшла в Мукачево, Ужгород і Берегове. На цьому відео - унікальні документальні кадри цих подій, зафільмовані угорськими пропагандистами.

Дивіться також:

1939: Як Карпатська Україна не хотіла бути в Угорщині. ВІДЕО

Карпатська Україна та її армія. ФОТО

"З угорського вторгнення для українців почалася Друга світова"

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.