Спецпроект

1504: статуя Давида Мікеланджело зайняла місце, передбачене першим проектом

Ботічеллі виступав за те, щоб Давид стояв на соборі, а Леонардо да Вінчі, наголошуючи на громадському значенні скульптури, пропонував перенести її до міської ради. Зрештою, зробили останнє.

Скульптура Давида роботи Мікеланджело спершу мала бути однією з дванадцяти в ряду вітхозавітних персонажів, які б оточували кафедральний собору у Флоренції. Однак робота 26-річного скульптора була визнана шедевром і викликала суперечки між провідними флорентійськими митцями того часу.

Ботічеллі виступав за те, щоб Давид стояв на соборі, а Леонардо да Вінчі, наголошуючи на громадському значенні скульптури, пропонував перенести її до міської ради. Зрештою, зробили останнє.

Давид, зосереджений перед вирішальною сутичкою з Голіафом, став символом боротьби флорентійських громадян проти тиранії. Водночас з цієї скульптури, напевно, зроблено зліпків найбільше від інших витворів мистецтва.

Напередодні Міжнародного тижня культурної і природньої спадщини "Флоренція 2010" місто вирішило встановити точні фібергласові копії шедевру в тих місцях, за які йшла суперечка в 1504 році, коли Мікеланджело завершив роботу.

Одне з цих місць - кафедральний собор. Встановлення копії і реакцію гостей міста і показує це відео.

Оригінальна статуя з 1873 року стоїть у флорентійській Академії мистецтв.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.