Де живе пересічний українець. КАРТА

Центр мас етнічних українців за переписом 2001 року знаходився у Черкаської області. Центр мас етнічних росіян знаходився на кордоні Дніпропетровської та Запорізької областей. Центр мас усього населення у 2011 році - на півночі Кіровоградщини.

Мова піде про географічне місце проживання медіанного українця та росіянина за результатами перепису 2001 року.

Населення районів та міст взяте звідси, частка українців і росіян у населенні взята з книги Дністровський М. С. - Етногеографія України.

Отримані центри мас представлені у вигляді точок на карті частки українців у населенні. (У) і (Р) - центри мас українців і росіян за переписом 2001 р., (Н) - центр мас всього населення у 2011 р.

Центр мас означає, що на північ від цієї точки проживає така сама чисельність людей, як на південь. Аналогічно з заходом і сходом.

 Джерело: pollotenchegg.livejournal.com. У більшому розмірі тут

Центр мас етнічних українців за переписом 2001 року знаходився у північно-західній частині Черкаської області, приблизно на довготі східної частини Києва.

Центр мас етнічних росіян знаходився на кордоні Дніпропетровської та Запорізької областей, приблизно на довготі східної частини Запоріжжя.

Центр мас всього населення у 2011 р. - на півночі Кіровоградської області (Новомиргородський район). У 2001 р. трохи східніше, але думаю що все одно в межах позначки (Н).

Методологія та ж, що в розрахунках про центр населення України 2011 року.

Проводилась приблизна лінія по широті, рахувалась по районах (і частинах районів) чисельність населення з однієї сторони і порівнювалась із необхідною - половиною від чисельності на 01.01.2011, тобто з 22,89 млн.

Якщо з першого разу вимірювана половина не потрапляла на потрібну чисельність (а так і було), лінія широти переміщувалась у потрібному напрямку і додавалась чисельність населення районів, які лежали між цими двома лініями. І так до досягення 22,89 млн. Потім те саме з довготою.

Джерело: ЖЖ pollotenchegg

Інше за темами СТАТИСТИКАКАРТИ СОЦІОЛОГІЯ

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.