Де живе пересічний українець. КАРТА

Центр мас етнічних українців за переписом 2001 року знаходився у Черкаської області. Центр мас етнічних росіян знаходився на кордоні Дніпропетровської та Запорізької областей. Центр мас усього населення у 2011 році - на півночі Кіровоградщини.

Мова піде про географічне місце проживання медіанного українця та росіянина за результатами перепису 2001 року.

Населення районів та міст взяте звідси, частка українців і росіян у населенні взята з книги Дністровський М. С. - Етногеографія України.

Отримані центри мас представлені у вигляді точок на карті частки українців у населенні. (У) і (Р) - центри мас українців і росіян за переписом 2001 р., (Н) - центр мас всього населення у 2011 р.

Центр мас означає, що на північ від цієї точки проживає така сама чисельність людей, як на південь. Аналогічно з заходом і сходом.

 Джерело: pollotenchegg.livejournal.com. У більшому розмірі тут

Центр мас етнічних українців за переписом 2001 року знаходився у північно-західній частині Черкаської області, приблизно на довготі східної частини Києва.

Центр мас етнічних росіян знаходився на кордоні Дніпропетровської та Запорізької областей, приблизно на довготі східної частини Запоріжжя.

Центр мас всього населення у 2011 р. - на півночі Кіровоградської області (Новомиргородський район). У 2001 р. трохи східніше, але думаю що все одно в межах позначки (Н).

Методологія та ж, що в розрахунках про центр населення України 2011 року.

Проводилась приблизна лінія по широті, рахувалась по районах (і частинах районів) чисельність населення з однієї сторони і порівнювалась із необхідною - половиною від чисельності на 01.01.2011, тобто з 22,89 млн.

Якщо з першого разу вимірювана половина не потрапляла на потрібну чисельність (а так і було), лінія широти переміщувалась у потрібному напрямку і додавалась чисельність населення районів, які лежали між цими двома лініями. І так до досягення 22,89 млн. Потім те саме з довготою.

Джерело: ЖЖ pollotenchegg

Інше за темами СТАТИСТИКАКАРТИ СОЦІОЛОГІЯ

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.