"За нашу і вашу свободу!". 25 книг, які треба прочитати про українських політв'язнів

17 травня в Україні відзначають день пам'яті жертв політичних репресій. Встановлено цю дату указом президента Віктора Ющенка у 2007 році. Пропонуємо читачам перелік книг з історії визвольного руху, написаними колишніми дисидентами та про них. Сьогодні не тільки день жалоби, але й день шани тих, хто наближав волю.

"Історична правда" не вперше рекомендує читачам свої суб'єктивні рейтинги подій, книжок і людей. Скажімо, рік тому ми склали список зі 100 книг, які вийшли за часів незалежності і які дають можливість пізнати історію України, Європи, наших сусідів, окремих людей і явищ.

Сьогодні пропонуємо звернути увагу на 25 книг, які були написані колишніми політичними репресованими або книги про їхню активну діяльність проти комуністичної системи. Вони були людьми різних поглядів - приміром, Зеновій Красівський був націоналістом, а Леонід Плющ - марксистом, віруючими та агностиками, українцями, кримськими татарами, греками та євреями. Але їх усіх об'єднувало бажання побачити Україну вільною, європейською, творчою.

За останні тридцять років українські видавництва надрукували сотні найменувань подібних книг. І цей перелік міг би виглядати інакше. Тут нема місця для суперечки. Кожна історія - унікальна, кожний погляд - вартий уваги і поваги.

Отже, читаймо! І не забуваймо тих, кого з нами уже нема і шануймо тих, хто живе для України.

Частину цих книг можна придбати у книжкових мережах і онлайн-магазинах. Радимо це зробити.

"Українська Громадська Група Сприяння виконанню Гельсінкських угод", у 4 томах, упорядник - Василь Овсієнко

Харків, видання Харківської Правозахисної Групи та видавництва "Фоліо", 2001

 

"Українські силуети", автор – Михайло Хейфець

Харків, видавництво "Права людини", 2015

 

"Інтернаціоналізм чи русифікація?", автор – Іван Дзюба

Київ, видавничий дім "Києво-Могилянська Академія", 2010

 

"Світло людей: мемуари та публіцистика", автор – Василь Овсієнко

Київ, видавництво "Кліо", 2018

 

"Благословенні душі, що вміють випромінювати… (Зеновій Красівський і Олена Антонів)", автор ідеї – Євген Сверстюк, упорядники – Люба Маринович, Юрій Зайцев

Львів, видавництво "Свічадо", 2015

 

"Доброокий. Спогади про Івана Світличного", упорядники – Леоніда та Надія Світличні

Київ, видавництво "Час", 1998

 

"В'ячеслав Чорновіл: дух, що тіло рве до бою", автор  Василь Деревінський

Харків, видавництво "Vivat", 2016

 

"Люди не зі страху. Українська сага. Спогади", авторка – Світлана Кириченко

Київ, видавництво "Смолоскип", 2013

 

"У карнавалі історії: Свідчення", автор – Леонід Плющ

Київ, видавництво "Комора", 2018

 

"Право жити. Україна в складі СРСР, людина в системі тоталітарного соціалізму", автор – Юрій Бадзьо

Київ, видавництво "Таксон", 1996

 

"Алла Горська. Душа українського шістдесятництва", упорядниця – Людмила Огнєва

Київ, видавництво "Смолоскип", 2015

 

"Міжнародний біографічний словник дисидентів. Україна" у 3? томах, упорядники – Євген Захаров та Василь Овсієнко

Харків, видавництво Харківської Правозахисної Групи "Права людини", 2006

 

"Михайло Сорока", авторка – Леся Бондарук

Дрогобич, видавнича фірма "Відродження", 2001

 

"Брама Світла. Шістдесятники", автор – Роман Корогодський

Львів, видавництво УКУ, 2009

 

"Найбільше диво – життя. Спогади", автор – Микола Руденко, упорядниця – Раїса Руденко

Київ, видавництва "Кліо" і "Смолоскип", 2013

 

"Проти вітру", авторка – Раїса Мороз

Харків, видавництво "Права людини", 2012

 

"З часів неволі. Спогади і роздуми", автор – Левко Лук'яненко

Київ, видавничий дім "Світлиця", 2009

 

"Василь Стус: життя як творчість", автор – Дмитро Стус

Київ, видавництво "Дух і літера", 2015

 

"Українська поезія під судом КГБ: кримінальні справи Ірини та Ігоря Калинців", упорядник – Юрій Зайцев

Львів, видавництво "Афіша", 2004

 

"Господи, Ти відкриєш уста мої... Йосиф Зісельс у розмовах із Ізою Хрустлінською"

Київ, видавництво "Дух і літера", 2017

 

"Незгодні. Українська інтелігенція в русі опору 1960-1980-х років", автор – Георгій Касьянов

Київ, видавництво "Кліо", 2019

 

"Олекса Тихий: у спогадах, роздумах, літературі", упорядники – Василь Овсієнко, Марія Олійник, Євген Фіалко, Володимир Півень

Донецьк, ТОВ "Поліграфічний будинок "Донеччина", 2012

 

"Мустафа Джемілєв. Незламний", автори - Севгіль Мусаєва, Алім Алієв

Харків, видавництво "Vivat", 2017

 

"Мої обрії", авторка – Михайлина Коцюбинська

Київ-Харків, видавництво "Дух і літера" спільно з Харківською Правозахисною Групою, 2004

 

"Рух опору в Україні 1960–1990: Енциклопедичний довідник", авторський колектив - Осип Зінкевич, Григорій Панчук, Олена Голуб, Олесь Обертас, Михайло Трущенков

Київ, Музей-архів і Документаційний центр українського самвидаву при видавництві "Смолоскип", 2010

 

P.S. І бонусом раджу зацікавленим у розумінні українського національного руху опору у контексті всерадянських визвольних антикомуністичних процесів книгу "История инакомыслия в СССР", авторка – Людмила Алексеєва

Вільнюс-Москва, видавництво "Весть", 1992

 

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.