"За нашу і вашу свободу!". 25 книг, які треба прочитати про українських політв'язнів

17 травня в Україні відзначають день пам'яті жертв політичних репресій. Встановлено цю дату указом президента Віктора Ющенка у 2007 році. Пропонуємо читачам перелік книг з історії визвольного руху, написаними колишніми дисидентами та про них. Сьогодні не тільки день жалоби, але й день шани тих, хто наближав волю.

"Історична правда" не вперше рекомендує читачам свої суб'єктивні рейтинги подій, книжок і людей. Скажімо, рік тому ми склали список зі 100 книг, які вийшли за часів незалежності і які дають можливість пізнати історію України, Європи, наших сусідів, окремих людей і явищ.

Сьогодні пропонуємо звернути увагу на 25 книг, які були написані колишніми політичними репресованими або книги про їхню активну діяльність проти комуністичної системи. Вони були людьми різних поглядів - приміром, Зеновій Красівський був націоналістом, а Леонід Плющ - марксистом, віруючими та агностиками, українцями, кримськими татарами, греками та євреями. Але їх усіх об'єднувало бажання побачити Україну вільною, європейською, творчою.

За останні тридцять років українські видавництва надрукували сотні найменувань подібних книг. І цей перелік міг би виглядати інакше. Тут нема місця для суперечки. Кожна історія - унікальна, кожний погляд - вартий уваги і поваги.

Отже, читаймо! І не забуваймо тих, кого з нами уже нема і шануймо тих, хто живе для України.

Частину цих книг можна придбати у книжкових мережах і онлайн-магазинах. Радимо це зробити.

"Українська Громадська Група Сприяння виконанню Гельсінкських угод", у 4 томах, упорядник - Василь Овсієнко

Харків, видання Харківської Правозахисної Групи та видавництва "Фоліо", 2001

 

"Українські силуети", автор – Михайло Хейфець

Харків, видавництво "Права людини", 2015

 

"Інтернаціоналізм чи русифікація?", автор – Іван Дзюба

Київ, видавничий дім "Києво-Могилянська Академія", 2010

 

"Світло людей: мемуари та публіцистика", автор – Василь Овсієнко

Київ, видавництво "Кліо", 2018

 

"Благословенні душі, що вміють випромінювати… (Зеновій Красівський і Олена Антонів)", автор ідеї – Євген Сверстюк, упорядники – Люба Маринович, Юрій Зайцев

Львів, видавництво "Свічадо", 2015

 

"Доброокий. Спогади про Івана Світличного", упорядники – Леоніда та Надія Світличні

Київ, видавництво "Час", 1998

 

"В'ячеслав Чорновіл: дух, що тіло рве до бою", автор  Василь Деревінський

Харків, видавництво "Vivat", 2016

 

"Люди не зі страху. Українська сага. Спогади", авторка – Світлана Кириченко

Київ, видавництво "Смолоскип", 2013

 

"У карнавалі історії: Свідчення", автор – Леонід Плющ

Київ, видавництво "Комора", 2018

 

"Право жити. Україна в складі СРСР, людина в системі тоталітарного соціалізму", автор – Юрій Бадзьо

Київ, видавництво "Таксон", 1996

 

"Алла Горська. Душа українського шістдесятництва", упорядниця – Людмила Огнєва

Київ, видавництво "Смолоскип", 2015

 

"Міжнародний біографічний словник дисидентів. Україна" у 3? томах, упорядники – Євген Захаров та Василь Овсієнко

Харків, видавництво Харківської Правозахисної Групи "Права людини", 2006

 

"Михайло Сорока", авторка – Леся Бондарук

Дрогобич, видавнича фірма "Відродження", 2001

 

"Брама Світла. Шістдесятники", автор – Роман Корогодський

Львів, видавництво УКУ, 2009

 

"Найбільше диво – життя. Спогади", автор – Микола Руденко, упорядниця – Раїса Руденко

Київ, видавництва "Кліо" і "Смолоскип", 2013

 

"Проти вітру", авторка – Раїса Мороз

Харків, видавництво "Права людини", 2012

 

"З часів неволі. Спогади і роздуми", автор – Левко Лук'яненко

Київ, видавничий дім "Світлиця", 2009

 

"Василь Стус: життя як творчість", автор – Дмитро Стус

Київ, видавництво "Дух і літера", 2015

 

"Українська поезія під судом КГБ: кримінальні справи Ірини та Ігоря Калинців", упорядник – Юрій Зайцев

Львів, видавництво "Афіша", 2004

 

"Господи, Ти відкриєш уста мої... Йосиф Зісельс у розмовах із Ізою Хрустлінською"

Київ, видавництво "Дух і літера", 2017

 

"Незгодні. Українська інтелігенція в русі опору 1960-1980-х років", автор – Георгій Касьянов

Київ, видавництво "Кліо", 2019

 

"Олекса Тихий: у спогадах, роздумах, літературі", упорядники – Василь Овсієнко, Марія Олійник, Євген Фіалко, Володимир Півень

Донецьк, ТОВ "Поліграфічний будинок "Донеччина", 2012

 

"Мустафа Джемілєв. Незламний", автори - Севгіль Мусаєва, Алім Алієв

Харків, видавництво "Vivat", 2017

 

"Мої обрії", авторка – Михайлина Коцюбинська

Київ-Харків, видавництво "Дух і літера" спільно з Харківською Правозахисною Групою, 2004

 

"Рух опору в Україні 1960–1990: Енциклопедичний довідник", авторський колектив - Осип Зінкевич, Григорій Панчук, Олена Голуб, Олесь Обертас, Михайло Трущенков

Київ, Музей-архів і Документаційний центр українського самвидаву при видавництві "Смолоскип", 2010

 

P.S. І бонусом раджу зацікавленим у розумінні українського національного руху опору у контексті всерадянських визвольних антикомуністичних процесів книгу "История инакомыслия в СССР", авторка – Людмила Алексеєва

Вільнюс-Москва, видавництво "Весть", 1992

 

"Сарана з Росії" і розстріли. Як оббирали київських "олігархів"

Як і сьогодні, пересічні люди 100 років тому вірили у ледь не чарівну силу керівних посад в країні. Промовистим прикладом, який яскраво характеризує віру у силу ухвалених постанов, стала ситуація з бензином. Коли навесні 1919-го виникла катастрофічна його нестача, то Раднарком УСРР ухвалив цілком логічне рішення про припинення з 21 березня "видачі бензину та інших сумішей, необхідних для броньовиків і авіації".

Понівечені долі: репресії проти рятівників євреїв у СРСР

Одні з найбільш шанованих та визнаних у світі українців – Праведники народів Світу. На жаль, щодо деяких з них радянська влада проводила політику репресій. Про трагічні долі Праведників у СРСР.

Розстріляний «Кармелюк». Історія Степана Шагайди

«Батько сполотнів, побілів мов стіна. Поки робили обшук, перетрушуючи одяг, білизну, книги, мої іграшки, батькові й мамі не дозволяли розмовляти. І лише коли дозволили на виході попрощатися, мама запитала у батька: «Стьопо, скажи чесно, ти в чому-небудь винен?» «Присягаюся найдорожчим для мене – життям мого сина, що я ні в чому не винен!» – відповів він із сльозами в голосі».

Розстріляний у 38-му, «помер» від інфаркту у 43-му

Якщо у Вашій сім’ї, родині є свідоцтво про смерть, датоване 1950-ми роками, у якому зазначено, що Ваш репресований родич помер в 1943 році від інфаркту міокарда, то тут все ВИГАДАНО – і дата, і причина. Справжнім залишається лише сам факт смерті. Так радянська влада намагалася приховати свою участь у знищенні мільйонів людей без будь-якого слідства.