Серіал “Слов’яни” можна охарактеризувати як фентазійне переосмислення хроніки Фредегара, приправлене цитатами з "Володаря кілець" і "Вікінгів". Але в цілому "може бути"
28 травня 2021 — Юрій Рудницький
21 травня виповнилося 100 років від народження Андрія Сахарова – радянському вченому, фізику-ядерщику і людині, яка ще за життя стала одним із головних символів дисидентського руху в СРСР. Сахаров жив у Москві (до висилки в Горький у 1980 році), але був орієнтиром для незгодних (і «головним болем» для КГБ) у всіх куточках країни: йому писали і дзвонили, передавали рукописи, просили поради і кликали на черговий суд з всього Радянського Союзу. Ім’я Сахарова часто згадується в документах КГБ УРСР, що зберігаються в архіві Служби безпеки України
26 травня 2021 — Едуард Андрющенко
Гоніння і репресії царської влади були спрямовані не лише на представників польської національності, а стосувалися чисельної двокультурної спільноти Правобережної України, більшість якої складали етнічні українці
24 травня 2021 — Ярослав Сумишин
Імена відомих і забутих українських воїнів, козаків, офіцерів, кіннотників і генералів армії УНР розкидані по всьому білому світові: від України до Бразилії, Нової Зеландії та Канади. Так і в місті Шалетт-Везін, Франція, знайшли останній притулок у спільному похованні 45 учасників визвольних змагань. Серед них - ім’я Павла Стецюренка, поручника кінноти, сотника УНР
23 травня 2021 — Наталя Пошивайло-Таулер
23 травня 1938 року співробітник НКВД СРСР Павло Судоплатов убив керівника Проводу ОУН Євгена Коновальця. Фатальний вибух у Роттердамі став завершенням багаторічної широкомасштабної операції радянських органів ҐПУ-НКВД, вказівку на здійснення якої давав особисто Йосип Сталін.
23 травня 2021 — Олександр Скрипник
В незалежну Україну Петлюра повертається вкрай поволі. Всього лише три пам’ятники, але не у столиці і не у рідному місті. Кілька десятків вулиць. Через 100 років Петлюрі продовжують робити закиди у якихось напівміфічних політичних помилках. Через пам’ятники чи вулиці на його честь українці сперечаються аж до бійок та судів. Його цитують та звинувачують. Поширють про нього вигадки та реальні історії. Вочевидь, він таки не байдужий Україні та українцям.
21 травня 2021 — Віталій Скальський
Під час Першої світової війни Київ став головним пересильним пунктом військово-полонених Четверного союзу, яких перевозили з фронту вглиб Російської імперії. Це були представники десятків націй. Чимало військовополонених на деякий час зупинялись у Києві, а дехто залишався надовго, причому почувався досить комфортно. Багато бранців померли від поранень та різних хвороб. Для них було створено велику ділянку на Байковому кладовищі.
20 травня 2021 — Ярослав Тинченко, Володимир Назарчук
“Сотник Шило – найхоробріший старшина одного з найстаріших кінних полків нашої армії… з перших днів національної боротьби був в лавах українського війська… [серед] 8 000 козаків Українського імені Гетьмана Полуботка полку в Київі було всього 7 старшин, до яких належав і Шило” - так характеризувала визначного ветерана визвольних змагань редакція часопису “Немізіда” (Варшава, 1936).
19 травня 2021 — Юрій Юзич