Українські архіви: знищення і повторення – рашисти і комуністи

Останні декілька днів ми всі ще не можемо оговтатися від звістки про варварський підрив рашистами Каховської ГЕС. На думку відразу спадає аналогічний злочин комуністів, вчинений у серпні 1941 року. Тоді вони навмисно підірвали Дніпровську ГЕС поблизу Запоріжжя. Але це не одиничні повтори нинішніми росіянами “традицій” своїх дідів-чекістів щодо геноциду українців та України. Сьогодні, у Міжнародний день архівів, хочу навести історичні паралелі щодо знищення архівних документів рашистами в ХХІ столітті та комуністами в столітті ХХ.

Врятувати рай

Дім Поліни Райко в Олешках опинився під водою. В даному випадку це вина не лише окупанта, який прийшов зі зброєю, а потім залив нижню Херсонщину водою. Тут безалаберність нас всіх, які з 2004 р., коли померла Поліна Райко, не могли зрушити з місця справу збереження її художньої спадщини.

Кіносценарні задуми Івана Багряного

На початку 1950-х рр. Іван Багряний серйозно почав розмірковувати над створенням у західному світі українських кінострічок як дієвого засобу ідеологічної боротьби проти СРСР та виховання підростаючого покоління. Багряний наголошував: "Один вдалий кінофільм український вартий в сто раз більше, аніж вся наша еміґраційна політична мишача метушня!"

Тіні минулого: українські сліди у Варшаві

Варшава стала столицею Польщі в другій половині XVII століття. Коли сюди із Кракова перемістилися головні установи королівства, до міста, серед інших, почали приїжджати українці, щоб полагодити різноманітні справи. Деякі з них, як скажімо, Іван Мазепа затримувалися тут надовше. Чимало українців мешкало в місті над Віслою у XIX столітті, коли воно опинилося під російським пануванням. Найбільшого розквіту українська громада польської столиці зазнала в період між двома світовими війнами. Тоді Варшава стала центром політичного, громадського та культурного життя політичних емігрантів, що під тиском більшовицької Росії покинули окуповану Україну.

“Тайвань - острів свободи та надії”. Що Ярослав Стецько писав про візит до Вільного Китаю у 1950-х роках?

Ярослав Стецько, як президент Антибольшевицького Блоку Народів, у жовтні 1955 року з офіційним візитом прибув на острів Тайвань, де в той час розташовувалося керівництво Китайської Республіки на чолі з Чан Кайші. Через рік в українському видавництві у Мюнхені вийшла друком його праця під назвою "Тайвань - острів свободи та надії", де німецькою було опубліковано Комунікат про співробітництвом між АБН та APACLROC, інтерв'ю Стецька з Чан Кайші та Ку Ченг Каном, а також роздуми Стецька щодо соціально-економічного та політичного розвитку Вільного Китаю.

Підпільник Кіндрат. Від боротьби за Бахмут до незалежності Дону

у 1971 році в центрі Бахмута з'явився пам'ятник Кіндрату Булавіну. Людині, яка на початку XVIII сторіччя підняла повстання за звільнення Дону. Булавін кинув виклик самому Петру I – "зразковому державнику" з радянських підручників. Ще до того, як на це наважився Мазепа.

Визнати геноцид черкеського народу. Хто такі черкеси?

Геноцид черкесів – це найбільш успішний російський геноцид. Всі цілі щодо пригноблення та винищення черкесів, які ставили перед собою цілі покоління російських еліт, вони досягли.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Посольство до Нещасного Краю. Як римський папа Москву з сусідами мирив

Іnfelix omnino regio – "зовсім нещасним краєм" – назвав державу Івана IV Грізного учасник одного з перших європейських посольств до Московії. Єзуїт Джованні Паоло Кампані. Він повернувся на батьківщину раніше за колег-дипломатів, бо захворів. Звіт про поїздку, в якому власне і містяться слова про "нещасний край", був виданий більш-менш масовим накладом лише через три сторіччя - під назвою "Московська місія", і тим цікавішими видаються його спостереження

Колківська республіка в спогадах чекістів

У травні цього року відзначаємо 80 років від того часу, коли загони УПА на Волині визволили частину території від нацистів і створили повстанську республіку з центром у містечку Колки. Тепер, завдяки розсекреченню архівів КДБ, знаємо, точну дату утворення – середина травня 1943 року.

Вулицю Гагаріна хочуть перейменувати на Молодіжну і Шкільну. Репортаж з Іванівки

Вулиця, де я народилася і виросла, в селі Іванівка (Берестечківська міська громада) нарешті не буде називатися іменем радянського космонавта. І на цьому гарні новини закінчуються. Нова назва завершується на нейтральних і зручних варіантах Шкільна і Молодіжна. Мої пропозиції вшанувати пам’ять земляків, які життя поклали за Незалежність України у різні часи не знайшли жодної підтримки.

Павло Скоропадський. У зоні особливої уваги НКВД

Нові документи з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України розкривають малодосліджені сторінки із життя та діяльності гетьмана України Павла Скоропадського і ступінь зацікавленості його особою й загалом гетьманським рухом в еміграції органів ГПУ/НКВД/НКГБ у 1920–1940 роках. Нарівні з раніше розсекреченими й оприлюдненими СЗРУ матеріалами це дає змогу напередодні відзначення 150-річчя від дня народження Павла Скоропадського, яке відзначається 15 травня, зрозуміти, чому він становив таку небезпеку для московської більшовицької влади