Діагноз - війна. Інтерв'ю кіборга Володимира Небора

Наприкінці листопада, нас, третину батальйону точно, чоловік 200 десь, сформували у колону з бронетехніки, і повністю екіпіровані, вирушили на Піски… І виходить що перший обстріл у моєму житті, артилерійській. До того, так, люди на руках в мене умирали, безумовно, але це було ще на Майдані. На війні трошки по-іншому було, ніж на Майдані. Хоча, і там, і там психологічний бар'єр був подоланий. Коли людина втрачає життя. І ти від безсилля, не можеш нічого зробити. От, тому знову і знову старався вчасно надавати допомогу, щоб врятувати людину. Крім того, мене було призначено медиком роти, інструктором роти

Українець в антарктичній експедиції Роберта Скотта

Вражаючий пейзаж. І надовго зосереджуєшся на обличчях. Це дивовижні особи. Прямі та чисті, чи існують зараз такі? На цих обличчях тільки воля і віра - в різній пропорції, але тільки вони. Особливості фотографії початку ХХ століття, роблять будь-яку людину більш монументальною. І давайте усвідомимо, що одним з цих монументальних людей, був українець Антон Омельченко

Спогади Василя Тарана: предки, патріархальний світ, юність

Настав страшний 1933 рік. Пам’ятаю, ми з матір’ю йшли в Саливінки до тітки. Дорога навпростець ішла через цвинтар. Якраз у той час туди привезли хуру мерців. Вони здебільшого були позашивані у рядна, старі ковдри. На одному мерці рядно біля рота ворушилося. Виявилося, чоловік ще не був мертвим. Люди, які були тут, почали лаяти його дружину: «Що ж це ти ще живого чоловіка в могилу віддала?» «А що ж я могла вдіяти, коли дядько Артем сказав, що давай, бо він завтра все одно помре». Того чоловіка забрали до лікарні. Він прожив там днів із п’ять, та й помер: був виснажений, дистрофічний. І не було його чим годувати.

«Яблуко зі сталі»: Історія ОУН Давіда Свободи

Покоління, про яке я пишу, не пізнало нічого окрім воєн та соціальних злиднів. Це покоління зіткнулося з дилемами, які сьогоднішнім «суддям» важко відчути та зрозуміти. Це не означає, що герої моєї книги автоматично заслуговують на всепрощення, але варто зрозуміти їхні мотиви (завжди, зрештою, актуально, що між тим, хто тисне на курок та його жертвою знаходиться лиш надособове Сумління).

Освальд Мослі – символ британського колабораціонізму

Безумовно ніхто не любить явище колабораціонізму – коли людина йде на співпрацю з небезпечним ворогом. Особливо це стосувалося Другої світової війни, коли не існувало питання про «подивитися в очі Гітлерові і знайти там бажання фюрера про мир». Колабораціоністи у Другій світовій війні були по всій Європі, і навіть у Британії, яка ніколи не була окупована, однак на території якої все ж таки знайшовся чоловік, який був готовий перемовлятися з Гітлером. І не лише про мир, а й навіть про дружбу, це при тому, що авіація Люфтваффе нещадно бомбардувала Лондон.

Бабин Яр або Пам'ять про те, як непокірне плем'я перетворювалося в народ

Бабин Яр — це трагедія всього людства, але сталася вона на українській землі. І тому українець не має права забувати про неї так само, як і єврей. Бабин Яр — це наша спільна трагедія, трагедія перш за все єврейського і українського народів.

Як Польща першою визнала незалежність України

2021 рік стане для України роком тридцятирічних ювілеїв – 24 серпня наша країна відзначає 30 річницю проголошення Акту незалежності України, натомість 1 грудня – річниця референдуму, на якому українці остаточно висловили своє бажання жити в незалежній країні. Уже наступного дня після того референдуму Польща стала першою у світі країною, що визнала незалежність України. Про те, як це відбувалося, ми поговорили з людиною, що безпосередньо причетна до тих історичних подій. Єжи Марек Новаковський в 1989–1993 роках був керівником Центру міжнародних студій при Сенаті Польщі та в той же період працював радником президента Леха Валенси щодо східної політики Польщі

30 популярних текстів про незалежності України

До ювілейного Дня Незалежності українці складають різні рейтинги ТОП-30. Ми - не гірші. Тож рекомендуємо 30 статей про незалежності України, про їх творців та захисників, що були опубліковані на нашому сайті

Володимир В’ятрович: У нашому історичному календарі є 10 Днів незалежності України

Чому і як так вийшло, що в українців є не один, а аж 10 Днів незалежності? Як українці боролись за свою незалежність і яка з них була першою? Які були випадки у нашій історії, коли незалежність була одноденною? Як так сталося, що у 1991-му ми святкували два Дні незалежності одразу? Та чому боротьба за українську незалежність триває й досі?

Сокира з тризубом: порятунок від «чорних копачів»

21 серпня у Національному музеї історії України відбудеться передача до колекції музею сокири Х—ХІІІ століть. Сокиру вирізняє унікальна інкрустація сріблом із зображенням тризуба. Знахідку врятував від так званих «чорних копачів» львів’янин Тарас Хмеловський. Від науковців він і дізнався про унікальну сокиру, яка потрапила на «чорний ринок» старожитностей і могла бути вивезена закордон. Тарас Хмеловський вирішив врятувати артефакт. Єдиним реальним виходом було викупити сокиру на аукціоні, що і зробив львів’янин.

«Блажен, хто в доленосну мить у цьому світі опинився…». Коротка хроніка подій 19–30 серпня 1991

Я часто думаю: чи могли б ми тоді добитися більшого, як би діяли інакше? Я не знаю відповіді на це непросте питання. Історія не терпить умовного способу. Мені видається, що українське суспільство було не готовим до того, щоб провести процес декомунізації, усунути від влади тих, хто брав участь у репресіях проти інакодумців, замінити номенклатуру. Не було критичної маси людей, які могли б усе це здійснити, – суспільство було дуже ослаблене масовими репресіями, що не припинялися протягом сімдесяти років.

Олександр Зінченко: Як українці зруйнували Імперію Зла

Чи США насправді мали план розвалу СРСР? Як за 5 днів люди в Україні еволюціонували від «О! Нарешті ці наведуть порядок!» до вимог оголосити Незалежність і заборонити компартію? Чому США спочатку боялися української незалежності? Як Кравчук переграв Москву та Вашингтон?