Спецпроект

Танкіст Першої світової малював битви, у яких брав участь

Лейтенант британської королівської армії Кеннет Едвін Вуттон був танкістом на Західного фронту в Першій світовій війні. Він командував ведучим танком у своєму підрозділі і брав участь у багатьох боях. Також він чудово малював - хоч олівцем, хоч чорнилом, хоч аквареллю - і вів детальний щоденник.

Вуттон брав участь і у відомій Іпрській битві (літо 1917 року), де загинуло півмільйона солдат з обох боків:

"Ми їхали крізь розриви, але довкола нас тільки падали шматки землі. Німецькі позиції були розтрощені до невпізнання - ми долали вирву за вирвою, і майже всі вони були заповнені багнюкою і людськими тілами.

Зруйноване місто (чорнило)

Доїхавши до вершини пагорба, ми виявили, що німці досі утримують ліс. Я бігав, ховаючись за танком, поки довкола рвалися снаряди. Варто було б залізти всередину, але я ненавидів задушливу тисняву машини, мені здавалося безпечніше назовні".

Лейтенант також описав Різдвяне перемир'я 1914 року, коли командування з обох сторін намагалося зробити все можливе, щоб подолати раптовий вибух людяності в солдатах і погрожувало їм жорстокими покараннями за будь-яку спробу братання з ворогом.

Сторінка зі щоденника, датована 25 грудня 1916 року

А ось його спогади про Різдво 1916-го. Продуктами вже не ділилися, але й не стріляли один в одного:

"У нас був чудовий стіл на Святвечір у бліндажі - індичка, різдвяний пудинг, пиріг, фрукти і шампанське. Обидві сторони не стріляли. Патрулював з півночі до третьої, у святковому настрої".

Останні записи у щоденнику зроблені в госпіталі в Руані, куди важкопоранений Кеннет Вуттон втрапив після вибух. Кілька тижнів тому цей щоденник знайшла лейтенантова правнучка. Вона виставила його на аукціон зі стартовою ціною 3000 фунтів ($4700).

Танк Renault-FT17 в атаці (акварель)

Джерело: The History Blog

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.