Побічний ефект знесення пам'ятника маршалу Конєву

Демонтаж насправді був подарунком долі, завдяки якому Прага отримала дійсно гідний монумент усім загиблим у Другій світовій війні, в тому числі всім загиблим червоноармійцям

Нещодавній демонтаж празького пам'ятника маршалу Конєву має один несподіваний побічний ефект. Позитивний побічний ефект.

Справа в тому, що після зникнення з карти міста маршала Конєва головним празьким пам'ятником Червоній армії автоматично стає знаменитий пам'ятник "Братання" у вигляді солдат, які цілуються. Він стоїть у парку біля залізничного вокзалу. Інших просто не залишилося.

І це прекрасно відразу з кількох причин.

По-перше, це хороша статуя талановитого чеського скульптора (чого не можна було сказати про знесений пам'ятник маршалу Конєву). Скульптор Карел Покорни вважається далеко не останнім учнем знаменитого Мисльбека. Тобто пам'ятник продовжує чудові традиції чеської модерністської скульптури першої половини XX століття.

л

Статуя "Братання" (Sbratření) в парку біля головного залізничного вокзалу Праги.

Скульптор: Карел Покорни (Karel Pokorný). 1946-1947 роки. Оригінал статуї в 1951 році був встановлений перед залізничним вокзалом у місті Чеська Тршебова (Česká Třebová). Копію в 1960 році встановили перед будівлею головного залізничного вокзалу Праги. Після будівництва нового вестибюля вокзалу переміщена на нинішнє місце в східній частині парку.

Володимир Поморцев

По-друге, пам'ятник майже позбавлений впливу ідеології. Статуя була створена в перші повоєнні роки і навіть місяці - ще до захоплення влади в країні комуністами і тим більше до радянської інтервенції в Чехословаччину в серпні 1968 року.

Статуя цілком чесно відображає ставлення пражан до простих червоноармійців відразу після війни.

По-третє, гомоеротичний підтекст, який статуя набула в останні десятиліття, надає пам'ятнику трохи іронії. Звісно, нічого такого автор не планував. Але ж це чудово, що саме така статуя була встановлена на батьківщині головного антивоєнного роману в історії світової літератури.

Поцілунок взасос червоноармійця і чеського партизана гідний стати головним пам'ятником загиблим у Другій світовій війні в країні, яка подарувала світові бравого солдата Швейка.

Облитий фарбою пам'ятник Конєву
Облитий фарбою пам'ятник Конєву
Володимир Поморцев

По-четверте, цей памʼятник дивним чином римується з гаслом, під яким Чехія увійшла в нинішній період своєї історії. Йдеться, звісно ж, про велике гасло Вацлава Гавела "Правда і любов переможуть брехню і ненависть!".

Це робить празький пам'ятник не тільки гідним продовжувачем чудових традицій чеської культури, але одночасно дуже сучасним і наповненим актуальними смислами.

Такий пам'ятник проблематично буде знести, навіть якщо таке бажання у когось раптом з'явиться. Щонайменше, на сьогодні статуя є в реєстрі пам'яток культури Чехії. Тобто для її демонтажу потрібна згода чиновників міністерства культури.

Найкраще, що можуть зробити сьогодні прихильники і противники пам'ятника маршалу Конєву - усвідомити, що демонтаж насправді був подарунком долі, завдяки якому Прага отримала дійсно гідний монумент усім загиблим у Другій світовій війні, в тому числі всім загиблим червоноармійцям.

Залишається лише злегка впорядкувати навколишню територію, яка сьогодні приваблює тільки різні асоціальні елементи, і почати приносити сюди квіти.

Ольга Духніч: Бабин Яр має стати частиною української національної пам’яті

Проблема не в тому, у кого більше грошей і хто яскравіше чи цікавіше побудує, а в тому, наскільки українське суспільство є частиною цього процесу і частиною дискусії про нього, наскільки воно розуміє і приймає цей об'єкт і каже: ось це наша пам'ять. І зрештою наскільки цей проєкт не зовнішній для українського суспільства, а внутрішній. Таке не можна нав'язати і купити не можна.

Іван Синєпалов: Щоденник Скотта: всі в хорошому стані, принаймні зараз

За ці дні дуже мало вартого запису, життя триває спокійно і навіть дещо монотонно. Усі ніби в порядку, жодних ознак пригнічення. Судячи з зовнішнього вигляду, поні зараз у найкращому стані за весь час; те саме стосується і собак, окрім одного-двох.

Богдан Червак: Україна як спадкоємниця УНР

Не належу до тих, хто пропонує не звертати уваги на статтю Путіна про українсько-російські взаємини. Навпаки, Україна має сприйняти її як акт гібридної агресії і реагувати адекватно. Ключова теза Путіна, яка зафіксована у його опусі й неодноразово озвучувалася публічно - «сучасна Україна – цілком і повністю дітище радянської епохи».

Галина Сита: Як я познайомилась з «українською проблемою» у 80-90-их

Вирішила розповісти, як мені у 80-х–90-х роках довелося долучитися до «української проблеми» в нашій країні, як я стала свідомою українкою. Таких моментів було кілька, в тому числі і бесіда з представником КҐБ в Інституті математики, який почав свій допит з дивних тоді для мене питань: «хто ви за національністю?», « чи володієте ви українського мовою?», «хто в ІМ говорить українською мовою?», «з якою метою ви мандруєте по Україні?» – може, про це коли-небудь напишу докладніше.