Його мрія збулася!

1 січня 1919 року Головний отаман військ Української Народної Республіки Симон Петлюра, зібравши всіх старшин Генерального штабу і начальників управлінь Військового міністерства, виступив перед ними з промовою, в якій оприлюднив свої ідеї щодо Української Армії

 

1 січня 1919 року Головний отаман військ Української Народної Республіки Симон Петлюра, зібравши всіх старшин Генерального штабу і начальників управлінь Військового міністерства, виступив перед ними з промовою, в якій оприлюднив свої ідеї щодо Української Армії.

На його думку, українського вояка треба виховувати ще зі школи: "Кожна школа від нижчих до вищих буде підготовлювати борця за ідею самостійності Української Народної Республіки… Наша армія українська по духу і по формі і ми повинні відновити в неї її історичний дух хоробрості і відваги. Ми мусимо взяти краще, до чого додумалися люди, усе це привести до своєї армії".

Симон Петлюра казав, що не може бути непорозумінь між старшинами й козаками, як те було в російській армії: "Коли старшина буде близько стояти до козака, до всіх його питань і нужд, тоді ми не будемо боятися більшовиків і анархії".

Звертаючись до Військового міністра, Петлюра наполягав вимагати від усіх, не рахуючись ні з чином, ні з рангами, старшин і козаків, продуктивної праці: "Зміст праці такий: ми будуємо державу, а тому потрібна продуктивна праця. Без армії Українська Республіка не може істнувати…".

Ще 25 листопада 1918 року Директорія УНР видала наказ про створення Армії УНР, у якому обов'язком кожного вояка визначався захист всіх, хто живе в Україні. З метою формування армії оголошувалася мобілізація, якій підлягали всі громадяни Української Народної Республіки, а втім у § 5 вказувалося: "із охочих людей в армію приймати лише тих, що визнають Самостійну Українську Народну Республіку".

Заборонялося покидати армію по своїй волі, а подавати прохання про увільнення від служби можна було тільки прослуживши 2 місяці.

 
 

В наказі Директорії УНР від 15 грудня 1918 року зазначалося, що вояки мали право на отримання земельного наділу і для забезпечення цього права мав бути складений реєстр Армії УНР, а кожному вояку мали видати особисту карту, в якій записувалося його ім'я, по батькові та прізвище, звідки він був родом, коли став до лав армії, з власної охоти чи по мобілізації, особливі заслуги під час служби.

З метою піднесення національної свідомості вояків у кожній військовій частині мали створити бібліотеки-читальні та забезпечити їх літературою, що виховувала би в козака любов до України, відданість інтересам Української Народної Республіки, нагадувала б історичні традиції українського лицарства. При читальнях мали відкрити курси й школи загально-освітнього характеру.

Ще один наказ Директорії, від 18 грудня 1918 року, містив вимоги до штабів, у яких мали служити "тільки свідомі українці та щирі прихильники нашого народу та його самостійності".

Звісно, що Симон Петлюра віддавав належну увагу насамперед підготовці війська до знищення ворогів українського народу, а для цього у військових частинах запроваджувалися бойові, муштрові і фізичні навчання по три години до обіду. А три години після обіду віддавалося навчанням науковим.

Симон Петлюра наголошував: "Старшині подбати, щоби заняття відбувалися точно, і всіх сил та хисту додати, щоби вони козаків інтересували, а наука як найякісніше освітлювала сучасний політичний мент".

І, нарешті, про дисципліну Симон Петлюра говорив таке: "Нам говорять вороги наші, що немає у нас дисципліни, що ми незрілі. Не правда! І дисципліна у нас єсть, є і свій розум, не чужий, і я вірю, що старшина і козаки спільники силами стануть до праці і збудуємо таку армію, яка забезпечить Україні повну незалежність, а народові її – землю і волю".

Ми щиро віримо в Збройні Сили України і близькість нашої перемоги. Слава Україні! Героям Слава!






Володимир В'ятрович: "Волинь" vs "Катинь"

Здавалося, після пов'язаної з "Катинню" Смоленської трагедії 2010 року вона стане ще потужнішим символом, який єднатиме минуле і сучасність. Але на той момент "Катинь" уже активно витіснялася із суспільної свідомості іншою історичною темою – "Волинь". Події польсько-українського конфлікту в роки Другої світової (зведені до простої формули "Волинь-43") стали головною темою спочатку історичної публіцистики, а відтак – історичної політики.

Ігор Кравець: Дві Волині в одній

Польський Сейм проголосував закон, що встановлює нове державне свято — «День пам’яті про поляків — жертв геноциду, скоєного ОУН-УПА на Східних Кресах Другої Речі Посполитої». Сама назва — неоколоніяльна, і автор закону — давній прихильник кремлівських наративів, утім член «антикачинської коаліції» Дональда Туска, Тадуеш Самборський. Єдиною, хто утрималася під час голосування, була Александра Узнанська-Вісьнєвська. Усі інші — «за». Рідкісний, але як же виразний колоніяльний консенсус у польському Сеймі.

Богдан Червак: Останній президент УНР на вигнанні. Миколі Плав’юку – 100 років(?)!

5 червня 1925 року, за іншими даними 1927 року, народився останній президент УНР на вигнанні, голова ОУН Микола Плав’юк. Якщо припустити, що вірна дата – 5 червня 1925-го, то цьогоріч йому виповнюється сто років!

Віталій Скальський: День народження та невідомі фото крутянця Григорія Піпського

Постать Григорія Піпського для зацікавлених не потребує особливого представлення. Традиція говорить, що саме він - галичанин Григорій Піпський – під час розстрілу росіянами-більшовиками після бою під Крутами наприкінці січня 1918 року заспівав «Ще не вмерла Україна…».