Тернопільські депутати просять перепоховати в Києві Бандеру, Петлюру, Коновальця та інших

Депутати Тернопільської облради на сесії ухвалили звернення до керівництва держави щодо створення у Києві Українського національного пантеону Героїв, де перепоховати видатних українських діячів.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Пам'ятники Петлюрі, Коновальцю, Шухевичу та Бандері в СУМівській оселі
Пам'ятники Петлюрі, Коновальцю, Шухевичу та Бандері в СУМівській оселі "Бескид", США

"Закликаємо до практичного втілення в життя такого проєкту, зокрема, забезпечити перепоховання у новоствореному меморіальному комплексі видатних українських діячів — Пилипа Орлика, Богдана Хмельницького, Симона Петлюри, Євгена Коновальця, Степана Бандери, Андрія Мельника та інших", - йдеться, зокрема, у зверненні депутатів Тернопільської обласної ради до Президента Володимира Зеленського, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів щодо створення у Києві Українського національного пантеону Героїв.

На думку тернопільських депутатів, такий меморіальний комплекс має стати місцем єднання живих, де кожен українець відчуватиме себе представником великого народу, гордим за його героїчне минуле, а також усвідомлюватиме себе причетним до творення сучасної історії.


Раніше, Кабінет Міністрів повідомляв, що до 2025 року планує створити Національний пантеон для увічнення пам'яті захисників України.

Водночас, митрополит Київський і всієї України Епіфаній наголосив, що полеглі герої України заслужили на величне вшанування пам'яті про них, і в Україні варто створити глобальний Національний пантеон пам'яті з собором та музейним комплексом, адже пам'ять і молитва – це нерозривні речі.

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?