Тернопільські депутати просять перепоховати в Києві Бандеру, Петлюру, Коновальця та інших

Депутати Тернопільської облради на сесії ухвалили звернення до керівництва держави щодо створення у Києві Українського національного пантеону Героїв, де перепоховати видатних українських діячів.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Пам'ятники Петлюрі, Коновальцю, Шухевичу та Бандері в СУМівській оселі
Пам'ятники Петлюрі, Коновальцю, Шухевичу та Бандері в СУМівській оселі "Бескид", США

"Закликаємо до практичного втілення в життя такого проєкту, зокрема, забезпечити перепоховання у новоствореному меморіальному комплексі видатних українських діячів — Пилипа Орлика, Богдана Хмельницького, Симона Петлюри, Євгена Коновальця, Степана Бандери, Андрія Мельника та інших", - йдеться, зокрема, у зверненні депутатів Тернопільської обласної ради до Президента Володимира Зеленського, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів щодо створення у Києві Українського національного пантеону Героїв.

На думку тернопільських депутатів, такий меморіальний комплекс має стати місцем єднання живих, де кожен українець відчуватиме себе представником великого народу, гордим за його героїчне минуле, а також усвідомлюватиме себе причетним до творення сучасної історії.


Раніше, Кабінет Міністрів повідомляв, що до 2025 року планує створити Національний пантеон для увічнення пам'яті захисників України.

Водночас, митрополит Київський і всієї України Епіфаній наголосив, що полеглі герої України заслужили на величне вшанування пам'яті про них, і в Україні варто створити глобальний Національний пантеон пам'яті з собором та музейним комплексом, адже пам'ять і молитва – це нерозривні речі.

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.

Петлюра і професор Щербина. Полтавщина і Кубань: історичні зв’язки

Наукова і громадська діяльність Федора Щербини та Кубанський період життя Симона Петлюри - це важливі сторінки як української історії, зосібна Полтавщини й Кубані. Після політичного виключення з Полтавської духовної семінарії (за організацію вечора на честь Шевченка, виконання кантати "Б'ють пороги" за участю композитора Миколи Лисенка) Петлюра рятувався від арешту, тож у 1902 році виїхав не будь-куди, а на українську Кубань.