Не тільки Амет-Хан Султан

Ім'я Амет-Хана Султана відоме усім, хто хоч трошки обізнаний з історією авіації німецько-радянської війни. Але він був далеко не єдиним кримськотатарським льотчиком

Мансур Мустафійович Мазінов
Мансур Мустафійович Мазінов

Мансур Мустафійович Мазінов - перший льотчик-кримський татарин. Народився у 1906 року в Гурзуфі. В 1930 році став курсантом першого набору цивільної школи пілотів ім. ЦВК Кримської АРСР в Сімферополі. З 1932 року - інструктор в цій же школі, потім - в авіашколах Ульяновська і Саратова.

Після початку німецько-радянської війни призваний до війська, служив в транспортній авіації, зокрема, в 147-му полку. Літав до партизанів і в обложений Ленінград. Закінчив війну на посаді заступника командира ескадрильї 142-го транспортного авіаполку. Після війни служив в Стробільській школі пілотів, дослужився до майора. З 1952 року - начальник аеродрому в Павлодарі (Казахстан). Ризикну припустити, що туди він виїхав слідом за виселеною родиною... Помер 11 березня 1983 року в Павлодарі.

Абдраїм Ізмаїлович Решідов
Абдраїм Ізмаїлович Решідов

Абдраїм Ізмаїлович Решідов (Абдураїм Ізмаїл огли Решідов). Народився у 1912 році в с. Мамашай (нині с. Орловка, Севастополь). З 1929 року працював складальником в майстерні Качинської авіашколи. У 1932 році закінчив школу цивільних пілотів в Сімферополі, згодом вчився в Луганській школі військових пілотів і Одеській військовій авіашколі льотчиків.

Після закінчення останньої направлений до Харкова, в 10-ту армійську розвідувальну ескадрилью. На фронті з перших днів війни. Служив в бомбардувальній авіації на Південному, Північно-Кавказькому, Закавказькому фронтах, згодом - на 2-му і 1-му Українських фронтах. З жовтня 1944 року - заступник командира 162-го гвардійського бомбардувального полку. За війну здійснив 222 бойових вильоти. 27 червня 1945 року присвоєне звання Героя Радянського Союзу.

Дослужився до підполковника. В запасі з 1958 року. Повернутись в Крим не дозволили. 4 листопада 1967 року він надіслав Головнокомандовачу Військово-повітряних сил СРСР Костянтину Вершиніну телеграму: "За бездушное отношение к моей судьбе как к бывшему офицеру-летчику со стороны партийных и советских органов, властей города Симферополя… в связи с отказом в удовлетворении жилплощадью, 6-7 ноября 1967 года кончаю жизнь самосожжением. Герой Советского Союза Решидов".

6 листопада голова КДБ УРСР Нікітченко повідомляв: "Местными органами предприняты необходимые меры, предотвращающие возможные действия или провокации со стороны Решидова. КГБ считал бы целесообразным после празднования 50-летия Великой Октябрьской революции рассмотреть вопрос о партийности Решидова, а также опубликовать статью, разоблачающую его действия".

Зрештою, Решідову дали квартиру в Сімферополі. В 1972 році КДБ повідомляло: "Активно поддерживающий "автономистов" Герой Советского Союза Решидов Абдураим практически превратил предоставленную ему квартиру в Симферополе в место сборищ татар. В беседах с ними ведет подстрекательскую работу, агитируя за массовое возвращение татар в Крым".

Помер Решідов 24 листопада 1984 року в Сімферополі. Похований з військовими почестями.

Емір Усейн Чалбаш
Емір Усейн Чалбаш

Емір-Усейн Чалбаш. Народився 1918 року в с. Шуми (Верхня Кутузовка) під Алуштою. Закінчив Качинську школу пілотів, одногрупник Амет-Хана Султана. Під час німецько-радянської війни воював на Центральному фронті (під Москвою), на Курській дузі.

360 бойових вильотів, 11 особисто збитих літаків і 6 - в групі. З посади командира ескадрильї 49-го винищувального авіаполку в 1943 році переведений інструктором до Вищої офіцерської школи повітряного бою (Люберці під Москвою). Після війни - льотчик-випробувач. Звільнився у відставку за станом здоров'я в 1959 році у званні полковника. Помер 6 серпня 2005 року в Алушті. 






Володимир В'ятрович: "Волинь" vs "Катинь"

Здавалося, після пов'язаної з "Катинню" Смоленської трагедії 2010 року вона стане ще потужнішим символом, який єднатиме минуле і сучасність. Але на той момент "Катинь" уже активно витіснялася із суспільної свідомості іншою історичною темою – "Волинь". Події польсько-українського конфлікту в роки Другої світової (зведені до простої формули "Волинь-43") стали головною темою спочатку історичної публіцистики, а відтак – історичної політики.

Ігор Кравець: Дві Волині в одній

Польський Сейм проголосував закон, що встановлює нове державне свято — «День пам’яті про поляків — жертв геноциду, скоєного ОУН-УПА на Східних Кресах Другої Речі Посполитої». Сама назва — неоколоніяльна, і автор закону — давній прихильник кремлівських наративів, утім член «антикачинської коаліції» Дональда Туска, Тадуеш Самборський. Єдиною, хто утрималася під час голосування, була Александра Узнанська-Вісьнєвська. Усі інші — «за». Рідкісний, але як же виразний колоніяльний консенсус у польському Сеймі.

Богдан Червак: Останній президент УНР на вигнанні. Миколі Плав’юку – 100 років(?)!

5 червня 1925 року, за іншими даними 1927 року, народився останній президент УНР на вигнанні, голова ОУН Микола Плав’юк. Якщо припустити, що вірна дата – 5 червня 1925-го, то цьогоріч йому виповнюється сто років!

Віталій Скальський: День народження та невідомі фото крутянця Григорія Піпського

Постать Григорія Піпського для зацікавлених не потребує особливого представлення. Традиція говорить, що саме він - галичанин Григорій Піпський – під час розстрілу росіянами-більшовиками після бою під Крутами наприкінці січня 1918 року заспівав «Ще не вмерла Україна…».