IN MEMORIAM: помер ветеран кримськотатарського національного руху Курсеїт Абдуллаєв

Помер активіст, який першим у Криму підняв синьо-жовтий прапор

Сьогодні в Криму на 66-му році життя помер ветеран кримськотатарського національного руху Курсеїт Абдуллаєв. Про це повідомив член Меджлісу Ескендер Барієв.
Курсеїт аг'я Абдуллаєв присвятив все своє життя ненасильницькій боротьбі кримських татар за повернення на батьківщину та захист колективних прав корінного народу на рідній землі.
Курсеїт аг'я Абдуллаєв першим підняв український синьо-жовтий прапор у Криму у 1991 році.
Курсейт Агаа був членом Центральної Ради Організації кримськотатарського національного руху, делегатом Курултаю кримськотатарського народу різних скликань.
30 березня 2015 року окупаційний суд у Сімферополі засудив Курсеїта Абдуллаєва до примусових роботи за використання на акції прапора України з написом: "Крим - це Україна".
 

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.