Зеленський читає книжки з історії. Шукаємо фото

Журналісти британського щотижневика «The Economist» помітили на столі у президента Зеленського дві книги. Одна із них - "Нариси історії українського народу" Михайла Грушевського. Історик писав цю книжку для російськомовної української інтелігенції та росіян. Сподіваємось, що в Україні знайдуть гроші, аби завершити видання 50-томника Грушевського. Це потрібно не лише для престижу нашої країни. Книги Грушевського на сьогодні мають практичне значення

 
Михайло Грушевський

15 грудня 2022 року британський щотижневик "The Economist" надрукував текст "Volodymyr Zelensky and his generals explain why the war hangs in the balance".

Починається текст так:

"TWO BOOKS stand out in the stacks resting on the desk of Volodymyr Zelensky, Ukraine's president. One is a collection of essays on Ukrainian history by Mykhailo Hrushevsky, a 19th-century thinker who helped forge the country's national identity.

The second is "Hitler and Stalin: the Tyrants and the Second World War", by Laurence Rees, an English historian. The books hint not only at the president's outlook, but also his changed circumstances".

Для тих, хто не читає англійською, 17 грудня 2022 року "Українська правда" подала переклад статті українською під назвою "Володимир Зеленський та його генерали пояснюють, чому війна висить на волосині":

"Серед стосів, які лежать на столі Президента України Володимира Зеленського, вирізняються дві книги. Одна – це "Нарис історії українського народу" Михайла Грушевського, мислителя 19 століття, який допоміг сформувати національну ідею країни.

Друга – "Гітлер і Сталін. Тирани і Друга світова війна" англійського історика Лоренса Ріса. Книги вказують не лише на світогляд президента, а й на обставини, що змінилися".

Книга Грушевського, яка лежала на столі Президента України і про яку у статті згадали британські журналісти, підготували наші колеги Ігор Гирич та Валентин Кавунник з Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України.

І президент, як написано у статті у "The Economist", щодня о 6-ї ранку надягає окуляри для читання та гортає десь 20 сторінок цієї книги.

Мова йде про "Нарис історії українського народу" Михайла Грушевського, що у 2021 році надрукувало видавництво КСД.

Що кидається у вічі?

У вічі кидається дуже гарна солідна палітурка!

 

Як виявляється, саме у цьому секрет успіху! Бо "Нарис…" у перекладі українською вперше з'явився у 2015 році як 22-й том 50-томника Грушевського.

Михайло Грушевський написав "Очерк истории украинского народа" російською мовою!

Далі цитую анотацію з видання 2015 року:

"У томі 22 "Творів" М.Грушевського у 50-ти томах уміщено в українському перекладі працю "Очерк истории украинского народа", яку історик опублікував у 1904 р.

За життя автора книга була перевидана у 1906, 1911 і 1913 рр.

"Очерк…" призначався для російськомовної української інтелігенції та росіян і знайомив з тисячолітньою історією українського народу від доісторичних часів і князівського періоду до доби новітнього українського відродження у ХІХ – на початку ХХ ст.

Крім "Ілюстрованої історії Україниˮ – це єдина суцільна політична історія України від найдавніших часів до модерного часу. До тому увійшли "Додаткиˮ, які розкривають історію створення книжки та рецепцію суспільства на неї".

У 2017 році з дозволу видавництва "Світ", яке готує 50-томник Грушевського, "Нарис…" був оприлюднений на Е-Архіві Михайла Грушевського. Це видання - з цінними додатками, чого немає у виданні 2021 року. Фахівцям саме воно має стати у нагоді.

Знайти том можна у вільному доступі (якщо сайт не вантажиться, зайдіть за якийсь час – сервер працює, коли є світло).

 

Отже, висновки:

1. Щиро радіємо за колег, про роботу яких написав "The Economist"!

2. Друкуємо книги у всіх можливих варіантах – щось десь має спрацювати. Але дивіться, щоб палітурка була солідною!

3. Сподіваємось, що в Україні знайдуть гроші, аби завершити видання 50-томника Грушевського. Це потрібно не лише для престижу нашої країни. Книги Грушевського на сьогодні мають практичне значення.

4. Працюймо, пані та панове історики та археографи, працюймо далі.

Хто цікавиться:

1) "Нарис історії українського народу" Михайла Грушевського із коментарями та додатками можна купити на сайті видавництва "Світ" за смішною на сьогодні ціною;

2) з Е-Архіву Михайла Грушевського том можна завантажити безкоштовно;

2) на сайті КСД можна купити електронну версію книги;

3) на сайті КСД можна купити таку ж книгу, яка лежить на столі президента і яку президент щоденно гортає.

Насамкінець:

Прохання-питання.

Чи бачив хтось фотографію стола Президента України із названими у статті британського журналу книжками Михайла Грушевського та Лоренса Ріса?

Дуже треба.






Олександр Скрипник: КДБ проти відзначення за кордоном Дня створення УПА

Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України свідчать про те, що в радянський період органи кдб не лише всередині срср, а й за кордоном застосовували агентурно-оперативні та ідеологічні методи, щоб повністю витіснити з пам'яті українців День створення Української повстанської армії, який згідно з постановою Української Головної Визвольної Ради зазвичай відзначався 14 жовтня на свято Покрови.

Наталія Загоруйко: Черчилліана: панорама українських видань. Темні часи. Вінстон повертається

За іронією долі, один з найбільш цитованих політиків у світовій історії Вінстон Черчилль казав, що усі його найкращі вислови вже озвучили давні римляни, а улюблене чтиво неуків – збірники афоризмів. Якщо проаналізовати бібліографію прем'єра 1980–початку 2000-х, то можна легко визначити на формування якої аудиторії були спрямовані ті видання, адже все вартісне тривалий час знаходилось під ідеологічною забороною, як і постать самого Вінстона Черчилля, затаврованого радянською пропагандою "палієм війни" та "реакціонером".

Василь Пачовський: "Позбираймо кости наших героїв кидані тиранами по чужих країнах". Маніфест Василя Пачовського про Національний український Пантеон

"У Київі мусить станути Національний україньский Пантеон, мусим позбирати і зложити в Київі кости усїх своїх борцїв-мучевиків, розсипані по цїлім просторі від Білого до Чорного моря! Мусим поставити сьвятиню з вівтаром ідеї, яка має пронизатися євом всі одиницї нашого народу!"

Катерина Даценко: Хвилина мовчання. Історія щоденного ритуалу

Під час війни – у лісах, криївках – Українська повстанська армія завмирає на "Загальне вшанування трихвилинною мовчанкою пам'яті всіх поляглих вояків УПА та учасників збройного підпілля, які загинули у рр. 1942–1947". Це цитата зі Святочного наказу, в якому є Інструкція відзначення п'ятиріччя Свята УПА, 14 жовтня 1947 року. Але виявилося, що документ від 1947 року – не найдавніший.