Зеленський читає книжки з історії. Шукаємо фото

Журналісти британського щотижневика «The Economist» помітили на столі у президента Зеленського дві книги. Одна із них - "Нариси історії українського народу" Михайла Грушевського. Історик писав цю книжку для російськомовної української інтелігенції та росіян. Сподіваємось, що в Україні знайдуть гроші, аби завершити видання 50-томника Грушевського. Це потрібно не лише для престижу нашої країни. Книги Грушевського на сьогодні мають практичне значення

 
Михайло Грушевський

15 грудня 2022 року британський щотижневик "The Economist" надрукував текст "Volodymyr Zelensky and his generals explain why the war hangs in the balance".

Починається текст так:

"TWO BOOKS stand out in the stacks resting on the desk of Volodymyr Zelensky, Ukraine's president. One is a collection of essays on Ukrainian history by Mykhailo Hrushevsky, a 19th-century thinker who helped forge the country's national identity.

The second is "Hitler and Stalin: the Tyrants and the Second World War", by Laurence Rees, an English historian. The books hint not only at the president's outlook, but also his changed circumstances".

Для тих, хто не читає англійською, 17 грудня 2022 року "Українська правда" подала переклад статті українською під назвою "Володимир Зеленський та його генерали пояснюють, чому війна висить на волосині":

"Серед стосів, які лежать на столі Президента України Володимира Зеленського, вирізняються дві книги. Одна – це "Нарис історії українського народу" Михайла Грушевського, мислителя 19 століття, який допоміг сформувати національну ідею країни.

Друга – "Гітлер і Сталін. Тирани і Друга світова війна" англійського історика Лоренса Ріса. Книги вказують не лише на світогляд президента, а й на обставини, що змінилися".

Книга Грушевського, яка лежала на столі Президента України і про яку у статті згадали британські журналісти, підготували наші колеги Ігор Гирич та Валентин Кавунник з Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України.

І президент, як написано у статті у "The Economist", щодня о 6-ї ранку надягає окуляри для читання та гортає десь 20 сторінок цієї книги.

Мова йде про "Нарис історії українського народу" Михайла Грушевського, що у 2021 році надрукувало видавництво КСД.

Що кидається у вічі?

У вічі кидається дуже гарна солідна палітурка!

 

Як виявляється, саме у цьому секрет успіху! Бо "Нарис…" у перекладі українською вперше з'явився у 2015 році як 22-й том 50-томника Грушевського.

Михайло Грушевський написав "Очерк истории украинского народа" російською мовою!

Далі цитую анотацію з видання 2015 року:

"У томі 22 "Творів" М.Грушевського у 50-ти томах уміщено в українському перекладі працю "Очерк истории украинского народа", яку історик опублікував у 1904 р.

За життя автора книга була перевидана у 1906, 1911 і 1913 рр.

"Очерк…" призначався для російськомовної української інтелігенції та росіян і знайомив з тисячолітньою історією українського народу від доісторичних часів і князівського періоду до доби новітнього українського відродження у ХІХ – на початку ХХ ст.

Крім "Ілюстрованої історії Україниˮ – це єдина суцільна політична історія України від найдавніших часів до модерного часу. До тому увійшли "Додаткиˮ, які розкривають історію створення книжки та рецепцію суспільства на неї".

У 2017 році з дозволу видавництва "Світ", яке готує 50-томник Грушевського, "Нарис…" був оприлюднений на Е-Архіві Михайла Грушевського. Це видання - з цінними додатками, чого немає у виданні 2021 року. Фахівцям саме воно має стати у нагоді.

Знайти том можна у вільному доступі (якщо сайт не вантажиться, зайдіть за якийсь час – сервер працює, коли є світло).

 

Отже, висновки:

1. Щиро радіємо за колег, про роботу яких написав "The Economist"!

2. Друкуємо книги у всіх можливих варіантах – щось десь має спрацювати. Але дивіться, щоб палітурка була солідною!

3. Сподіваємось, що в Україні знайдуть гроші, аби завершити видання 50-томника Грушевського. Це потрібно не лише для престижу нашої країни. Книги Грушевського на сьогодні мають практичне значення.

4. Працюймо, пані та панове історики та археографи, працюймо далі.

Хто цікавиться:

1) "Нарис історії українського народу" Михайла Грушевського із коментарями та додатками можна купити на сайті видавництва "Світ" за смішною на сьогодні ціною;

2) з Е-Архіву Михайла Грушевського том можна завантажити безкоштовно;

2) на сайті КСД можна купити електронну версію книги;

3) на сайті КСД можна купити таку ж книгу, яка лежить на столі президента і яку президент щоденно гортає.

Насамкінець:

Прохання-питання.

Чи бачив хтось фотографію стола Президента України із названими у статті британського журналу книжками Михайла Грушевського та Лоренса Ріса?

Дуже треба.






Юрій Рудницький: "Федеративна грамота" Скоропадського. Між рядків...

107 років тому, 14 грудня 1918 року Павло Скоропадський оголосив про зречення з гетьманства, а через 3 дні назавжди залишив Україну. Директорія, що прийшла до влади внаслідок заколоту, дозволила останньому гетьману України безперешкодно виїхати з родиною за кордон, водночас оголосивши його поза законом. За місяць до зречення Скоропадський опублікував документ, відомий як "федеративна грамота". Саме він послужив поштовхом до дії для заколотників з Українського Національного Союзу, на базі якого потім постала Директорія УНР.

Юрій Юзич: Пам'яті пластуна та історика Андрія Буди

На фронті загинув найкращий виховник Пласт - український скаутинг – Андрій Буда. Найкращий тому, що виховав гурток юнаків, із яких двоє відзначені найвищим державним відзначенням – Героя України. Склавши пластову присягу вірності Україні вони виконували її до останнього свого подиху. Були серед тих, які не могли сидіти в хаті, коли вірність Батьківщині потребує тебе на революції чи фронті. Всі троє пройшли обидва Майдани і в 2014 пішли добровольцями.

Андрій Сибіга: Як голосувалася "Чорнобильська резолюція". За лаштунками дипломатичної перемоги в ГА ООН

11 грудня Генасамблея ООН ухвалила ініційовану Україною резолюцію "Зміцнення міжнародного співробітництва та координації зусиль у справі вивчення, пом'якшення та мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи". Це традиційний документ, який ГА ООН розглядає кожні три роки.

Богдан Червак: Німецький в’язень. Андрій Мельник у таборі Заксенхаузен

На третій день свого перебування у бараці №11 відбулася подія, яка вразила голову ОУН полковника Андрія Мельника у саме серце. Під час прогулянки на вікні однієї з камер він побачив напис: "Ольжич" і біля нього намальований хрест. У полковника потемніло в очах. Цей напис міг означати тільки одне: загинув великий Ольжич, фактичний провідник ОУН на українських землях.