Путін продовжує справу Сталіна

85 років тому в Криму було здійснено один із зловісних актів, який, за задумом кремлівських катів на чолі зі Сталіним, мав би остаточно придушити волю кримськотатарського народу до відродження та збереження на своїй рідній землі

 

17 квітня 1938 року в Сімферополі в підвалах кримського управління НКВД СРСР було розстріляно десятки відомих кримськотатарських науковців, письменників, істориків, композиторів, громадських діячів…

Усі вони були звинувачені в націоналізмі, що в умовах комуністичного режиму СРСР означало лише те, що кожен із розстріляних намагався бути корисним своєму народу та працювати на благо Криму.

До чергового масового знищення кримськотатарської еліти енкаведісти готувалися понад рік, застосувавши всі свої садистські прийоми з вибивання у своїх жертв потрібних їм свідчень.

5 березня 1938 року Сталіним та його найближчими соратниками було складено черговий розстрільний список по Кримській АРСР, у якому з 60 осіб 41 були кримськими татарами. Серед них був і Асан Сабрі Айвазов, перший Голова Курултаю кримськотатарського народу, що зібрався у Бахчисараї у листопаді 1917 року.

 
Перший Курултай кримськотатарського народу. Листопад 1917 року

Виїзна сесія військової колегії Верховного суду СРСР, що відбулася в Aqmescit/Сімферополі 17 квітня 1938 року стосовно всіх кримських татар, оголошувала майже однакові звинувачення, які зводилися до того, що, мовляв, обвинувачені є керівниками або учасниками "антирадянської пантюркістської шпигунської та диверсійно-терористичної організації в Криму, що мала на меті повалення радянської влади, відторгнення від СРСР Криму, встановлення фашистської держави під протекторатом іноземних держав".

Використовуючи таке "звинувачення", кремлівські кати розправилися з усіма, хто, після багатьох репресій, здійснюваних чекістами в Криму з 1928 року, ще залишався помітним у Криму: делегатами Курултаю кримськотатарського народу 1917-1918 років, членами партії Міллі Фірка, представниками наукової та творчої інтелігенції.

Попереду змучений, знекровлений корінний кримськотатарський народ чекали ще зловісніші злочини, які виношував Кремль.

Друга світова війна була використана режимом СРСР для остаточної (як хотілося Москві) розправи над непокірним народом – тотальною депортацією кримськотатарського народу зі своєї землі, здійсненої 18-21 травня 1944 року.

У тимчасово окупованому РФ Криму, яка триває десятий рік, Путін та його оточення є продовжувачами справи Сталіна, якому не вдалося остаточно знищити кримськотатарський народ.

Ланцюг злочинів Москви щодо Криму і кримськотатарського народу, що триває понад 240 років, може бути розірваний лише в результаті перемоги України в російсько-українській війні і розпаду РФ.

Світла пам'ять жертвам кривавого терору СРСР!

Allah rahmet eylesin!

Теми

Наталя Дзюбенко-Мейс: Тільки пам'ять може зупинити безумство воєн і ненависті. Пам'яті Джеймса Мейса

3 травня виповнюється двадцять років з часу відходу у вічність американського дослідника історії України, виконавчого директора американської конгресової комісії по вивченню Великого Голоду 1932-33 років в Україні, професора Джеймса Мейса. Тема Голодомору ламала і мучила його. Ця тема випалила йому душу й призвела до трагічного кінця.

Дарця Веретюк : Національне Військове Меморіальне Кладовище. Як уніфікувати пам'ятні знаки?

Військові меморіальні комплекси - це не про нагромадження окремих пам'ятників і безпросвітну скорботу. Увесь комплекс є великим пам'ятником на знак шани і поваги до свідомого зрілого рішення чоловіків і жінок стати на захист країни і її територіальної цілісності. Це про їх подвиг, безвідносно віку, кольору шкіри, зросту, довжини волосся, релігійних вподобань, статків, професій та інших розрізнюючих ознак. Бо була одна на всіх ознака, котра всіх об'єднала — ідея свободи та незалежності.

Дмитро Крапивенко: Алла Пушкарчук - Рута, яку не вберегли

Загинула Алла Пушкарчук (Рута). Тендітна дівчина, що пішла на війну ще у 2014-му, залишила світ мистецтва, навчання в університеті Карпенка-Карого і омріяну кар'єру театрознавиці.

Ярослав Пронюткін: Тут спочиватимуть наші герої: хто має право бути похованим на головному Меморіалі країни?

Національне військове меморіальне кладовище — це меморіал на багато років вперед. За всіма прогнозами поховання тут можуть відбуватися протягом наступних 40-50-ти і більше років. Меморіал призначений винятково для військовослужбовців — тих, які загинули в бою під час цієї війни, та тих, які мали видатні заслуги перед батьківщиною, та покинуть цей світ через дуже багато років.