АНОНС: публічний діалог "Номан Челебіджіхан (1885–1918): кримськотатарський національний лідер, письменник і муфтій"

 

19 січня 2023 року о 14 годині в Національному музеї літератури України (Київ, вул. Б. Хмельницького, 11, зал бібліотеки) відбудеться публічний діалог "Номан Челебіджіхан (1885–1918): кримськотатарський національний лідер, письменник і муфтій".

Організатори: Національний музей літератури України, Музей Голодомору, Інститут культурології Національної академії мистецтв України.
Модератор заходу – кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Національного музею Голодомору-геноциду Андрій Іванець.
План заходу:
1. Портрет на тлі епохи. Життєпис Номана Челебіджіхана за книжками кримськотатарського письменника і дослідника Юнуса Кандима та українського історика Андрія Іванця. Виступ – Андрія Іванця.
2. Літературна творчість Номана Челебіджіхана у контексті кримськотатарської літератури зламу століть. Виступ – редакторки серії "Кримськотатарська проза українською", старшого наукового співробітника Інституту культурології Надії Гончаренко.
3. Читання уривків з твору Номана Челебіджіхана "Молитва ластівок". Читці – Аліна Бондаренко, Арслан Фазілов.
ДОВІДКОВО
Номан Челебіджіхан - кримськотатарський національний лідер, перший демократично обраний муфтій мусульман Криму, Литви, Польщі, Білорусі і України, громадсько-політичний діяч, письменник і поет. Один з організаторів першого Курултаю, перший голова Кримськотатарського національного уряду у 1917-1918 рр.
Слова його вірша "Ant etken!" ("Я присягнувся!") стали національним гімном кримських татар.
У січні 1918 був заарештований більшовиками. Розстріляний 23 лютого у міській в'язниці Севастополя.






"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.