АНОНС: публічний діалог "Номан Челебіджіхан (1885–1918): кримськотатарський національний лідер, письменник і муфтій"

 

19 січня 2023 року о 14 годині в Національному музеї літератури України (Київ, вул. Б. Хмельницького, 11, зал бібліотеки) відбудеться публічний діалог "Номан Челебіджіхан (1885–1918): кримськотатарський національний лідер, письменник і муфтій".

Організатори: Національний музей літератури України, Музей Голодомору, Інститут культурології Національної академії мистецтв України.
Модератор заходу – кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Національного музею Голодомору-геноциду Андрій Іванець.
План заходу:
1. Портрет на тлі епохи. Життєпис Номана Челебіджіхана за книжками кримськотатарського письменника і дослідника Юнуса Кандима та українського історика Андрія Іванця. Виступ – Андрія Іванця.
2. Літературна творчість Номана Челебіджіхана у контексті кримськотатарської літератури зламу століть. Виступ – редакторки серії "Кримськотатарська проза українською", старшого наукового співробітника Інституту культурології Надії Гончаренко.
3. Читання уривків з твору Номана Челебіджіхана "Молитва ластівок". Читці – Аліна Бондаренко, Арслан Фазілов.
ДОВІДКОВО
Номан Челебіджіхан - кримськотатарський національний лідер, перший демократично обраний муфтій мусульман Криму, Литви, Польщі, Білорусі і України, громадсько-політичний діяч, письменник і поет. Один з організаторів першого Курултаю, перший голова Кримськотатарського національного уряду у 1917-1918 рр.
Слова його вірша "Ant etken!" ("Я присягнувся!") стали національним гімном кримських татар.
У січні 1918 був заарештований більшовиками. Розстріляний 23 лютого у міській в'язниці Севастополя.






Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.