АНОНС: публічний діалог "Номан Челебіджіхан (1885–1918): кримськотатарський національний лідер, письменник і муфтій"

 

19 січня 2023 року о 14 годині в Національному музеї літератури України (Київ, вул. Б. Хмельницького, 11, зал бібліотеки) відбудеться публічний діалог "Номан Челебіджіхан (1885–1918): кримськотатарський національний лідер, письменник і муфтій".

Організатори: Національний музей літератури України, Музей Голодомору, Інститут культурології Національної академії мистецтв України.
Модератор заходу – кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Національного музею Голодомору-геноциду Андрій Іванець.
План заходу:
1. Портрет на тлі епохи. Життєпис Номана Челебіджіхана за книжками кримськотатарського письменника і дослідника Юнуса Кандима та українського історика Андрія Іванця. Виступ – Андрія Іванця.
2. Літературна творчість Номана Челебіджіхана у контексті кримськотатарської літератури зламу століть. Виступ – редакторки серії "Кримськотатарська проза українською", старшого наукового співробітника Інституту культурології Надії Гончаренко.
3. Читання уривків з твору Номана Челебіджіхана "Молитва ластівок". Читці – Аліна Бондаренко, Арслан Фазілов.
ДОВІДКОВО
Номан Челебіджіхан - кримськотатарський національний лідер, перший демократично обраний муфтій мусульман Криму, Литви, Польщі, Білорусі і України, громадсько-політичний діяч, письменник і поет. Один з організаторів першого Курултаю, перший голова Кримськотатарського національного уряду у 1917-1918 рр.
Слова його вірша "Ant etken!" ("Я присягнувся!") стали національним гімном кримських татар.
У січні 1918 був заарештований більшовиками. Розстріляний 23 лютого у міській в'язниці Севастополя.






Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.