Звільнення від «русского міра»

21 квітня президент нарешті підписав закон «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», ухвалений місяць тому. Цей системний документ про звільнення нашої країни від маркерів «русского міра». Відповідно до закону російська імперська політика визнається злочинною та засуджується, пропаганда цієї політики та її символіки забороняється

 

21 квітня президент нарешті підписав закон "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії", ухвалений місяць тому.

Цей системний документ про звільнення нашої країни від маркерів "русского міра". Відповідно до закону російська імперська політика визнається злочинною та засуджується, пропаганда цієї політики та її символіки забороняється.

Закон набуде чинності через три місяці після опублікування, після чого органи самоврядування і військові адміністрації мають за півроку звільнити публічний простір від символів русского міра: демонтувати пам'ятники й пам'ятні знаки, перейменувати вулиці й інші об'єкти.

Будуть перейменовані й населені пункти, назви яких пропагують російську імперську політику, її діячів чи пропагандистів.

В Україні більше не буде назв і зображень, присвячених суворовим і кутузовим, пушкіним і булгаковим, російським містам і завоюванням. Цінні пам'ятки будуть перенесені до музеїв.

Так само будуть перейменовані населені пункти, назви яких не відповідають стандартам української мови (на кшталт Октябрського чи Южноукраїнська).

Після набуття законом чинності юридичні особи матимуть місяць, щоб вилучити символи російської імперської політики зі своїх назв, документів та символіки. Протягом трьох місяців російські символи мають щезнути і з товарних знаків.

До речі, сьогодні ж президент підписав ще один закон, відповідно до якого для прийняття в українське громадянство потрібно буде скласти іспит не лише з української мови (як було досі), але й на знання Конституції та історії України.

Володимир В'ятрович: "Волинь" vs "Катинь"

Здавалося, після пов'язаної з "Катинню" Смоленської трагедії 2010 року вона стане ще потужнішим символом, який єднатиме минуле і сучасність. Але на той момент "Катинь" уже активно витіснялася із суспільної свідомості іншою історичною темою – "Волинь". Події польсько-українського конфлікту в роки Другої світової (зведені до простої формули "Волинь-43") стали головною темою спочатку історичної публіцистики, а відтак – історичної політики.

Ігор Кравець: Дві Волині в одній

Польський Сейм проголосував закон, що встановлює нове державне свято — «День пам’яті про поляків — жертв геноциду, скоєного ОУН-УПА на Східних Кресах Другої Речі Посполитої». Сама назва — неоколоніяльна, і автор закону — давній прихильник кремлівських наративів, утім член «антикачинської коаліції» Дональда Туска, Тадуеш Самборський. Єдиною, хто утрималася під час голосування, була Александра Узнанська-Вісьнєвська. Усі інші — «за». Рідкісний, але як же виразний колоніяльний консенсус у польському Сеймі.

Богдан Червак: Останній президент УНР на вигнанні. Миколі Плав’юку – 100 років(?)!

5 червня 1925 року, за іншими даними 1927 року, народився останній президент УНР на вигнанні, голова ОУН Микола Плав’юк. Якщо припустити, що вірна дата – 5 червня 1925-го, то цьогоріч йому виповнюється сто років!

Віталій Скальський: День народження та невідомі фото крутянця Григорія Піпського

Постать Григорія Піпського для зацікавлених не потребує особливого представлення. Традиція говорить, що саме він - галичанин Григорій Піпський – під час розстрілу росіянами-більшовиками після бою під Крутами наприкінці січня 1918 року заспівав «Ще не вмерла Україна…».