Звільнення від «русского міра»

21 квітня президент нарешті підписав закон «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», ухвалений місяць тому. Цей системний документ про звільнення нашої країни від маркерів «русского міра». Відповідно до закону російська імперська політика визнається злочинною та засуджується, пропаганда цієї політики та її символіки забороняється

 

21 квітня президент нарешті підписав закон "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії", ухвалений місяць тому.

Цей системний документ про звільнення нашої країни від маркерів "русского міра". Відповідно до закону російська імперська політика визнається злочинною та засуджується, пропаганда цієї політики та її символіки забороняється.

Закон набуде чинності через три місяці після опублікування, після чого органи самоврядування і військові адміністрації мають за півроку звільнити публічний простір від символів русского міра: демонтувати пам'ятники й пам'ятні знаки, перейменувати вулиці й інші об'єкти.

Будуть перейменовані й населені пункти, назви яких пропагують російську імперську політику, її діячів чи пропагандистів.

В Україні більше не буде назв і зображень, присвячених суворовим і кутузовим, пушкіним і булгаковим, російським містам і завоюванням. Цінні пам'ятки будуть перенесені до музеїв.

Так само будуть перейменовані населені пункти, назви яких не відповідають стандартам української мови (на кшталт Октябрського чи Южноукраїнська).

Після набуття законом чинності юридичні особи матимуть місяць, щоб вилучити символи російської імперської політики зі своїх назв, документів та символіки. Протягом трьох місяців російські символи мають щезнути і з товарних знаків.

До речі, сьогодні ж президент підписав ще один закон, відповідно до якого для прийняття в українське громадянство потрібно буде скласти іспит не лише з української мови (як було досі), але й на знання Конституції та історії України.

Олександр Алфьоров: Голова УІНП Олександр Алфьоров представив п’ять принципів роботи Інституту

Новопризначений Голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров провів першу зустріч з колективом установи, під час якої представив своє бачення майбутніх змін та оголосив п'ять базових напрямів трансформації Інституту.

Наталя Старченко: Релігійна толерантність чи рівність конфесій?

Акт Варшавської конфедерації не містив згадки про панівне становище католицької церкви, а проголошував необхідність збереження миру між різними конфесіями та відмову від уживання сили з релігійної причини. Це й дало підставу частині істориків твердити, що в Речі Посполитій формально була проголошена рівність церков. Прийнято уважати, що вона була порушена на початку XVII століття, коли король Сигізмунд ІІІ Ваза відмовився на вимогу шляхти підтвердити Варшавську конфедерацію.

Юрій Юзич: "Треба за зброю братись". Ідентифіковано учасника бою під Крутами Михайла Баталина

Ідентифіковано ще одного учасника бою під Крутами. Добровольця студентського куреня Січових Стрільців Михайла Баталина. У січні 1918 року – учня 8-го класу 2-ї української гімназії в Києві. Досі з документів гімназії було відомо, що такий учень був. Лише прізвище та ім'я. Та припущення, що він був під Крутами разом із своїми однокласниками. А виявилось, що він ще залишив дуже докладні спогади, авторство яких не було належно ідентифікованим.

Сергій Дібров: Чому Василь Кук?

Триває громадське обговорення ініціативи про присвоєння 21 окремій механізованій бригаді почесного найменування на честь генерал-хорунжого УПА Василя Кука.