Голова УІНП Олександр Алфьоров представив п’ять принципів роботи Інституту

Новопризначений Голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров провів першу зустріч з колективом установи, під час якої представив своє бачення майбутніх змін та оголосив п'ять базових напрямів трансформації Інституту.

 

2 липня новопризначений Голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров провів першу зустріч з колективом установи, під час якої представив своє бачення майбутніх змін та оголосив п'ять базових напрямів трансформації Інституту. А саме, Український інститут національної пам'яті: 

1) Сильна відкрита інституція.

Зміцнюємо інституційну сталість і спроможності Українського інституту національної пам'яті. Посилити компетенції Інституту. Укріпити авторитет УІНП у суспільстві через відкритість, фаховість, аргументованість і чесний діалог. Замість нав'язування – аргументоване роз'яснення. Замість пропаганди – критичне мислення.

2) Центр творення і ефективної співпраці.

Робимо УІНП ефективним державним "мозковим центром" і провідним майданчиком дискусій про національну пам'ять. Продовжувати та примножувати розвиток меморіалізації російсько-української війни. Відновити і посилити зв'язки з іншими органами державної влади та інституціями. Зміцнити горизонтальні зв'язки з експертним середовищем та громадянським суспільством. 

3) Сильна інклюзивна національна пам'ять.

Популяризуємо тисячолітню історію українського народу не озираючись на сторічні російські наративи. Розповісти про історію України без огляду на Схід, так, ніби Росії ніколи не існувало. Посилити взаємну інтегрованість пам'ятей України та Європи. Ми не йдемо до Європи – ми повертаємось додому.

4) Активна комунікація і протидія ворожим наративам. 

Посилюємо УІНП в інформаційному середовищі. Говорити про історію зрозумілою мовою. Підтримати державу в ефективній протидії російській пропаганді та дезінформації. 

5) Широка контекстуальна рамка історії.

Говоримо не лише про історію України у ХХ столітті, а й фокусуватись на інших періодах української історії. Оприявнити для суспільства тисячолітню традицію українського державотворення і її тяглість.

Ці п'ять напрямків визначають стартову рамку діяльності Інституту під новим керівництвом. Розширені вектори роботи, стратегічні цілі та ключові завдання роботи Інституту будуть представлені згодом.

Теми

Владислав Руденко: Листи Великої війни

11 листопада 1918 року сталася подія, яка поставила крапку кривавій бійні, що тривала чотири з гаком роки: війна принесла багато горя та грунтовно змінила світ. Парадоксально, але Перша світова війна зламала політичний та ментальний всесвіт країн, які її ініціювали, прискорила технологічний прогрес, відкрила нові можливості для медицини.

Олексій Мустафін: Знайти і колонізувати. Африканський квест двох британців

10 листопада 1871 року пролунало коротке запитання, яке, однак, залишилося одним із найвідоміших в історії - "Доктор Лівінгстон, я припускаю?". Саме так звернувся до одного з найуславленіших дослідників того часу, Девіда Лівінгстона інший мандрівник. Який саме в цей момент став відомим не менше за візаві. Звали його Генрі Стенлі. І сталося це в селищі Уджиджа, на березі озера Танганьїка, в глибині Африки.

В'ячеслав Кириленко : Останній радянський військовий парад у Києві

35 років тому, 7 листопада 1990 року, менше ніж за місяць після студентської Революції на граніті, українська молодь блокувала військовий парад на тодішній площі Перемоги. Перешкодити йому повністю не вдалося, хоч протрималися до 4-ї ранку. Хай там як, але для СРСР то був останній парад у Києві.

Олексій Мустафін: Бентлі проти Москви. Запізніле викриття, яке виявилося вчасним

7 листопада 1945 року до приймальні шефа Федерального бюро розслідувань США Джона Едгара Гувера прийшла незвична відвідувачка. Звали її Елізабет Бентлі. І керувала вона фірмою "United States Service and Shipping Corporation" - за назвою якої було взагалі важко зрозуміти, чим, власне, вона займалася.