Голова УІНП Олександр Алфьоров представив п’ять принципів роботи Інституту

Новопризначений Голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров провів першу зустріч з колективом установи, під час якої представив своє бачення майбутніх змін та оголосив п'ять базових напрямів трансформації Інституту.

 

2 липня новопризначений Голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров провів першу зустріч з колективом установи, під час якої представив своє бачення майбутніх змін та оголосив п'ять базових напрямів трансформації Інституту. А саме, Український інститут національної пам'яті: 

1) Сильна відкрита інституція.

Зміцнюємо інституційну сталість і спроможності Українського інституту національної пам'яті. Посилити компетенції Інституту. Укріпити авторитет УІНП у суспільстві через відкритість, фаховість, аргументованість і чесний діалог. Замість нав'язування – аргументоване роз'яснення. Замість пропаганди – критичне мислення.

2) Центр творення і ефективної співпраці.

Робимо УІНП ефективним державним "мозковим центром" і провідним майданчиком дискусій про національну пам'ять. Продовжувати та примножувати розвиток меморіалізації російсько-української війни. Відновити і посилити зв'язки з іншими органами державної влади та інституціями. Зміцнити горизонтальні зв'язки з експертним середовищем та громадянським суспільством. 

3) Сильна інклюзивна національна пам'ять.

Популяризуємо тисячолітню історію українського народу не озираючись на сторічні російські наративи. Розповісти про історію України без огляду на Схід, так, ніби Росії ніколи не існувало. Посилити взаємну інтегрованість пам'ятей України та Європи. Ми не йдемо до Європи – ми повертаємось додому.

4) Активна комунікація і протидія ворожим наративам. 

Посилюємо УІНП в інформаційному середовищі. Говорити про історію зрозумілою мовою. Підтримати державу в ефективній протидії російській пропаганді та дезінформації. 

5) Широка контекстуальна рамка історії.

Говоримо не лише про історію України у ХХ столітті, а й фокусуватись на інших періодах української історії. Оприявнити для суспільства тисячолітню традицію українського державотворення і її тяглість.

Ці п'ять напрямків визначають стартову рамку діяльності Інституту під новим керівництвом. Розширені вектори роботи, стратегічні цілі та ключові завдання роботи Інституту будуть представлені згодом.

Теми

: Звернення щодо знищення надгробка професора Богдана Лепкого

5 липня стало відомо, що на Раковицькому кладовищі в Кракові невідомі сплюндрували могилу українського письменника, науковця та професора Богдана Лепкого. Науковці Ягеллонського університету та українська академічна спільнота засудили акт вандалізму та закликали відновити барельєф та гідно вшанувати Богдана Лепкого. Публікуємо лист-звернення українською та польською мовами. Звернення відкрите для підписання.

Назар Косенко: Історичне значення державотворення 1941 року

85 років тому, 9 липня 1941-го, у Львові німецька служба безпеки (СД) заарештувала голову тимчасового національного уряду України – Українського державного правління Ярослава Стецька після його відмови згортати державотворчу діяльність. Ця подія ознаменувала собою початок придушення гітлерівцями започаткованого Актом 30 червня процесу відновлення Української держави.

Сергій Рябенко: Одинадцять ксьондзів, до двох тисяч поляків та один радянський агент: російська ІПСО, яка не "злетіла"?

Уранці 5 липня 2026 року керівник українського Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко повідомив у своєму телеграм-каналі, що російська ФСБ готує інформаційну операцію, спрямовану на розкол між Польщею та Україною. "Співробітники фсб рф, - йшлося у його дописі, - планують оприлюднити сфальсифіковані документи щодо подій Другої світової війни, а саме – Волинської трагедії на 5 липня, щоб спробувати підірвати українсько-польські відносини. Російські державні медіа мають задачу розносити цю історію".

Володимир Бірчак, Володимир Мороз: Протокол з діяльности "Орла" та виконання присуду смерти

Геноцид (згідно з Конвенцією ООН про запобігання злочину геноциду) — це умисні дії, вчинені зі спеціальним свідомим наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку. Такого свідомого наміру в УПА не було. Навіть більше, за самочинні дії серйозно карали.