Вулиця Жіночої Січі замість Донської. Пропозиції щодо перейменування вулиць в Ужгороді

У головному місті Закарпаття досі немає вулиць Івана Чендея, Олега Куцина, Петра Скунця, Михайла Колодзінського та низки інших видатних людей.

Звертаємося до Ужгородської міської ради щодо необхідності перейменування вулиць на честь видатних громадських, культурних та військових діячів краю.

У головному місті Закарпаття досі немає вулиць Івана Чендея, Олега Куцина, Петра Скунця, Михайла Колодзінського та низки інших видатних людей.

Список наших пропозицій, які ми подали на міську раду:

1) Вулиця Льва Толстого - вулиця Івана Чендея

Іван Чендей - видатний український письменник, кіносценарист, журналіст, фольклорист, перекладач, співзасновник Народного Руху та PEN-Ukraine, лауреат Шевченківської премії (1994).

Співавтор сценарію всесвітньовідомого фільму С.Параджанова "Тіні забутих предків" (1964).

 

2) Вулиця Крилова - вулиця Олега Куцина

Олег Куцин - український громадський, політичний та військовий діяч, командир Окремої зведеної штурмової роти "Карпатська Січ" 93-ї механізованої бригади Збройних сил України.

З початком повномасштабної російської агресії 24 лютого 2022 року патріоти без досвіду бойових дій та добровольці з інших країн згуртувалися навколо ядра ветеранів "ОДЧ Карпатська Січ", створивши добровольчий батальйон. Вони обороняли Київ, тримали позиції в Ірпіні, Романівці, Стоянці та на Броварському напрямку. Після деокупації Київщини підрозділ виконує завдання на Ізюмському напрямку.

19 травня 2022 року на знак визнання високих заслуг добровольчого загону головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний за поданням ОК "Схід" утворив 49-й окремий стрілецький батальйон "Карпатська січ" ЗСУ, командиром якого став Олег Куцин.

Загинув на командному пункті у селі Вірнопілля під час боїв за Ізюм від прямого влучання російської артилерії.

 

3) Вулиця Достоєвського - вулиця Михайла Колодзінського

Михайло Колодзінський - діяч УВО та ОУН, начальник Генерального штабу Карпатської Січі (19.01.1939—19.03.1939), Верховний Командант Збройних Сил Карпатської України (16-19.03.1939)

 

4) Вулиця Лобачевського - вулиця Братів Кедюличів

Іван Кедюлич - український військовик, поручник Карпатської Січі та УПА, командир тактичних відтинків УПА ТВ-19 "Камінець" та ТВ-25 "Закарпаття".

Панас Кедюлич - активний громадський і політичний діяч, працівник міністерства внутрішніх справ Карпатської України.

 

5) Вулиця Юліуса Фучика - вулиця Івана Шпонтака

Іван Шпонтак - український військовик, сотник УПА, командир куреня "Месники", командир ТВ-27 "Бастіон", командир сотні, згодом куреня "Месники", шеф штабу ВО-6 "Сян". Народився в 1919 році в селі недалеко від Ужгорода. Був сільським вчителем.

У 1939 році пішов добровольцем у Карпатську Січ.

Лицар Срібного Хреста Бойової Заслуги 2-го класу.

 

6) Площа Пушкіна - площа Петра Скунця

Петро Скунць - український поет, фольклорист, краєзнавець, член Національної спілки письменників України з 1962 року. Лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка (1997).

 

7) Вулиця Вакарова - вулиця Василя Пачовського

Василь Пачовський - український поет, історіософ і мислитель. 1920 року Василь Пачовський переїхав до Ужгорода, де розпочався закарпатський період в його житті. Від 11 жовтня 1920 року до 31 серпня 1929 року вчителює у Берегівській державній гімназії та провадить активну громадську діяльність на Закарпатті.

Автор книги - Срібна Земля: тисячоліття Карпатської України

 

8) Вулиця Сурікова - вулиця Юрія Бадзьо

Юрій Бадзьо - літературознавець, публіцист, громадсько-політичний діяч, учасник національно-демократичного руху в Україні від початку 1960-х років.

Впродовж 1989–1990 років працював завідувачем відділу Товариства української мови імені Тараса Шевченка, 1990–1992 — голова Національної ради Демократичної партії України. З червня 1993 року працював науковим редактором в Інституті філософії НАН України. Член Спілки письменників України з 1996 року.

 

9) Вулиця Кідрата Рилєєва - вулиця Дмитра Креміня

Дмитро Кремінь - поет, публіцист, есеїст, перекладач, заслужений діяч мистецтв України (2016), лауреат Шевченківської премії (1999).

 

10) Вулиця Челюскінців - вулиця Михайла Габовди

Михайло Габовда - референт зв'язку крайового Проводу ОУН "Закарпаття" (1944—1945). 18 липня 1945 його заарештували агенти НКВС. 8 грудня 1945 розстріляний в Ужгородській в'язниці. Похований у братській могилі в районі проспекту Свободи в Ужгород.

 

11) Вулиця Чкалова - вулиця Мотрі Братійчук

Мотря Братійчук - український астроном, кандидат фізико-математичних наук, професор кафедри оптики Ужгородського університету. Засновник лабораторії космічних досліджень при цьому університеті.

 

12) Вулиця Короленка - вулиця Подружжя Ганичів

Подружжя Ганичів (пані Оксана – докторка медичних наук, засновниця і керівник єдиного в Україні Науково-дослідного інституту фітотерапії, очільниця обласної організації Союзу українок, пан Михайло – доктор медичних наук, академік Академії наук вищої школи, заслужений професор УжНУ)

 

13) Вулиця Гвардійська - вулиця батальойну "Сонечко"

Добровольчий розвідувальний батальйон "Сонечко" - підрозділ, який створено закарпатцями, який захищає територіальну цілісність України.

 

14) Вулиця Донська - вулиця Жіночої Січі

Жіноча Січ - жіноча організація Карпатської Січі, яка проводила вишкільну, просвітницьку та культурну діяльність на території краю.

 

15) Вулиця Брестська - вулиця Олекси Мишанича

Олекса Мишанич - український науковець, доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України (1997)[1], керівник відділу давньої української літератури Інституту літератури ім. Т.Шевченка НАН України, фундатор української школи медієвістики, лавреат Державної премії імені Тараса Шевченка (1988).

 

16) Вулиця Шишкіна - вулиця Юрія Шанти

Юрій Шанта - член Карпатської Січі, один з найбільш активних діячів Карпатської України в еміграції.

 

Юрій Рудницький: "Федеративна грамота" Скоропадського. Між рядків...

107 років тому, 14 грудня 1918 року Павло Скоропадський оголосив про зречення з гетьманства, а через 3 дні назавжди залишив Україну. Директорія, що прийшла до влади внаслідок заколоту, дозволила останньому гетьману України безперешкодно виїхати з родиною за кордон, водночас оголосивши його поза законом. За місяць до зречення Скоропадський опублікував документ, відомий як "федеративна грамота". Саме він послужив поштовхом до дії для заколотників з Українського Національного Союзу, на базі якого потім постала Директорія УНР.

Юрій Юзич: Пам'яті пластуна та історика Андрія Буди

На фронті загинув найкращий виховник Пласт - український скаутинг – Андрій Буда. Найкращий тому, що виховав гурток юнаків, із яких двоє відзначені найвищим державним відзначенням – Героя України. Склавши пластову присягу вірності Україні вони виконували її до останнього свого подиху. Були серед тих, які не могли сидіти в хаті, коли вірність Батьківщині потребує тебе на революції чи фронті. Всі троє пройшли обидва Майдани і в 2014 пішли добровольцями.

Андрій Сибіга: Як голосувалася "Чорнобильська резолюція". За лаштунками дипломатичної перемоги в ГА ООН

11 грудня Генасамблея ООН ухвалила ініційовану Україною резолюцію "Зміцнення міжнародного співробітництва та координації зусиль у справі вивчення, пом'якшення та мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи". Це традиційний документ, який ГА ООН розглядає кожні три роки.

Богдан Червак: Німецький в’язень. Андрій Мельник у таборі Заксенхаузен

На третій день свого перебування у бараці №11 відбулася подія, яка вразила голову ОУН полковника Андрія Мельника у саме серце. Під час прогулянки на вікні однієї з камер він побачив напис: "Ольжич" і біля нього намальований хрест. У полковника потемніло в очах. Цей напис міг означати тільки одне: загинув великий Ольжич, фактичний провідник ОУН на українських землях.