Внаслідок ракетної атаки РФ постраждав Одеський національний художній музей

Одеський національний художній музей постраждав через ракетну атаку Росії ввечері 5 листопада, напередодні свого 124-річчя.

Про це повідомили в адміністрації музею.

"Увечері 5 листопада Одеський національний художній музей постраждав через ракетну атаку рф.А вже сьогодні музейний день народження - 124 роки!... Одеський художній зачинено. Переносимо всі події та скасовуємо Free Entrance Day, як ми планували", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що люди не постраждали. Наразі триває процес оцінки пошкоджень, фіксація наслідків ураження та слідчі дії.

Серед постраждалих виставок: Марґіт та Романа Сельських "Сонце заходу / Sol occidens" з колекції Едуарда Димшица, Бориса Айзенберга "Квіти за відвалами", роботи Олександра Грехова, Стаса Жалобнюка "Black Sea", Володимира Семківа "Радість", Альбіни Ялози "Вівтар небесного війська", Kinder Album "Великі луги, рясні трави".

Одеський національний художній музей розташований в історичному центрі Одеси (на вулиці Софіївській), у палаці Наришкіних, що є пам'яткою архітектури початку XIX століття.

У 1888 році його купив міський голова Одеси Григорій Маразлі та у 1892 році передав будівлю місту з метою влаштування в ньому музею витончених мистецтв. Відкриття музею відбулося у 1899 році. Нещодавно музей отримав статус "національний".

 

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.