Внаслідок ракетної атаки РФ постраждав Одеський національний художній музей

Одеський національний художній музей постраждав через ракетну атаку Росії ввечері 5 листопада, напередодні свого 124-річчя.

Про це повідомили в адміністрації музею.

"Увечері 5 листопада Одеський національний художній музей постраждав через ракетну атаку рф.А вже сьогодні музейний день народження - 124 роки!... Одеський художній зачинено. Переносимо всі події та скасовуємо Free Entrance Day, як ми планували", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що люди не постраждали. Наразі триває процес оцінки пошкоджень, фіксація наслідків ураження та слідчі дії.

Серед постраждалих виставок: Марґіт та Романа Сельських "Сонце заходу / Sol occidens" з колекції Едуарда Димшица, Бориса Айзенберга "Квіти за відвалами", роботи Олександра Грехова, Стаса Жалобнюка "Black Sea", Володимира Семківа "Радість", Альбіни Ялози "Вівтар небесного війська", Kinder Album "Великі луги, рясні трави".

Одеський національний художній музей розташований в історичному центрі Одеси (на вулиці Софіївській), у палаці Наришкіних, що є пам'яткою архітектури початку XIX століття.

У 1888 році його купив міський голова Одеси Григорій Маразлі та у 1892 році передав будівлю місту з метою влаштування в ньому музею витончених мистецтв. Відкриття музею відбулося у 1899 році. Нещодавно музей отримав статус "національний".

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.