Внаслідок ракетної атаки РФ постраждав Одеський національний художній музей

Одеський національний художній музей постраждав через ракетну атаку Росії ввечері 5 листопада, напередодні свого 124-річчя.

Про це повідомили в адміністрації музею.

"Увечері 5 листопада Одеський національний художній музей постраждав через ракетну атаку рф.А вже сьогодні музейний день народження - 124 роки!... Одеський художній зачинено. Переносимо всі події та скасовуємо Free Entrance Day, як ми планували", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що люди не постраждали. Наразі триває процес оцінки пошкоджень, фіксація наслідків ураження та слідчі дії.

Серед постраждалих виставок: Марґіт та Романа Сельських "Сонце заходу / Sol occidens" з колекції Едуарда Димшица, Бориса Айзенберга "Квіти за відвалами", роботи Олександра Грехова, Стаса Жалобнюка "Black Sea", Володимира Семківа "Радість", Альбіни Ялози "Вівтар небесного війська", Kinder Album "Великі луги, рясні трави".

Одеський національний художній музей розташований в історичному центрі Одеси (на вулиці Софіївській), у палаці Наришкіних, що є пам'яткою архітектури початку XIX століття.

У 1888 році його купив міський голова Одеси Григорій Маразлі та у 1892 році передав будівлю місту з метою влаштування в ньому музею витончених мистецтв. Відкриття музею відбулося у 1899 році. Нещодавно музей отримав статус "національний".

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".