Національне військове меморіальне кладовище. Відповіді на поширені запитання

Добірка відповідей на поширені запитання, що хвилюють родичів загиблих воїнів та громадськість.

 
Яким буде Національне військове меморіальне кладовище?

Меморіальний комплекс включатиме сектори поховань з уніфікованими намогильними спорудами, релігійні будівлі, колумбарій, крематорій, а за кілька років — тут постане музейний комплекс, присвячений російсько-українській війні.

Особливістю Національного військового меморіального кладовища є його унікальне розміщення у лісовій зоні, а отже воно виконуватиме рекреаційну мету.

"Ми прагнемо, щоб НВМК стало символом світлої пам'яті, звитяги, героїзму і вдячності тисячам українців, які боролися за незалежність України. Подвиг кожного і кожної має бути пошанованим", — пояснює заступниця директора ДУ "НВМК" Світлана Строкач.

Чи будуть якісь привілеї, враховуючи звання та здобутки полеглих захисників і захисниць?

Жодних привілеїв не передбачено. Національне військове меморіальне кладовище про рівність незалежно від звання, нагород, віку тощо. Проте сам факт поховання на НВМК має бути почесним і привілейованим.

Куди звертатись родині (представникам) загиблих (померлих) військовослужбовців щодо поховання на НВМК?

Родині (уповноваженій особі) щодо похованням треба звернутися до державної установи "НВМК" в один із способів:

- телефонним дзвінком до адміністратора, який прийме заявку та зареєструє час і дату поховання; - самостійно залишивши заявку на офіційному сайті НВМК.

Важливо: обидва способи стануть доступні після введення в експлуатацію першої черги НВМК.

Хто не має права бути похованим на НВМК?

На Національному військовому меморіальному кладовищі не мають право бути похованими:

- ті військовослужбовці та ветерани, які на день смерті мали судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.

Також у Законі України "Про поховання та похоронну справу" зазначені ще дві категорії:

- особи, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посади секретаря районного комітету і вищі); - особи, які обіймали керівні посади у вищих органах державної влади і управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, органах державної влади і управління областей, міст республіканського підпорядкування, працівники радянських органів державної безпеки всіх рівнів.

Володимир В'ятрович: "Волинь" vs "Катинь"

Здавалося, після пов'язаної з "Катинню" Смоленської трагедії 2010 року вона стане ще потужнішим символом, який єднатиме минуле і сучасність. Але на той момент "Катинь" уже активно витіснялася із суспільної свідомості іншою історичною темою – "Волинь". Події польсько-українського конфлікту в роки Другої світової (зведені до простої формули "Волинь-43") стали головною темою спочатку історичної публіцистики, а відтак – історичної політики.

Ігор Кравець: Дві Волині в одній

Польський Сейм проголосував закон, що встановлює нове державне свято — «День пам’яті про поляків — жертв геноциду, скоєного ОУН-УПА на Східних Кресах Другої Речі Посполитої». Сама назва — неоколоніяльна, і автор закону — давній прихильник кремлівських наративів, утім член «антикачинської коаліції» Дональда Туска, Тадуеш Самборський. Єдиною, хто утрималася під час голосування, була Александра Узнанська-Вісьнєвська. Усі інші — «за». Рідкісний, але як же виразний колоніяльний консенсус у польському Сеймі.

Богдан Червак: Останній президент УНР на вигнанні. Миколі Плав’юку – 100 років(?)!

5 червня 1925 року, за іншими даними 1927 року, народився останній президент УНР на вигнанні, голова ОУН Микола Плав’юк. Якщо припустити, що вірна дата – 5 червня 1925-го, то цьогоріч йому виповнюється сто років!

Віталій Скальський: День народження та невідомі фото крутянця Григорія Піпського

Постать Григорія Піпського для зацікавлених не потребує особливого представлення. Традиція говорить, що саме він - галичанин Григорій Піпський – під час розстрілу росіянами-більшовиками після бою під Крутами наприкінці січня 1918 року заспівав «Ще не вмерла Україна…».