Національне військове меморіальне кладовище. Відповіді на поширені запитання

Добірка відповідей на поширені запитання, що хвилюють родичів загиблих воїнів та громадськість.

 
Яким буде Національне військове меморіальне кладовище?

Меморіальний комплекс включатиме сектори поховань з уніфікованими намогильними спорудами, релігійні будівлі, колумбарій, крематорій, а за кілька років — тут постане музейний комплекс, присвячений російсько-українській війні.

Особливістю Національного військового меморіального кладовища є його унікальне розміщення у лісовій зоні, а отже воно виконуватиме рекреаційну мету.

"Ми прагнемо, щоб НВМК стало символом світлої пам'яті, звитяги, героїзму і вдячності тисячам українців, які боролися за незалежність України. Подвиг кожного і кожної має бути пошанованим", — пояснює заступниця директора ДУ "НВМК" Світлана Строкач.

Чи будуть якісь привілеї, враховуючи звання та здобутки полеглих захисників і захисниць?

Жодних привілеїв не передбачено. Національне військове меморіальне кладовище про рівність незалежно від звання, нагород, віку тощо. Проте сам факт поховання на НВМК має бути почесним і привілейованим.

Куди звертатись родині (представникам) загиблих (померлих) військовослужбовців щодо поховання на НВМК?

Родині (уповноваженій особі) щодо похованням треба звернутися до державної установи "НВМК" в один із способів:

- телефонним дзвінком до адміністратора, який прийме заявку та зареєструє час і дату поховання; - самостійно залишивши заявку на офіційному сайті НВМК.

Важливо: обидва способи стануть доступні після введення в експлуатацію першої черги НВМК.

Хто не має права бути похованим на НВМК?

На Національному військовому меморіальному кладовищі не мають право бути похованими:

- ті військовослужбовці та ветерани, які на день смерті мали судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.

Також у Законі України "Про поховання та похоронну справу" зазначені ще дві категорії:

- особи, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посади секретаря районного комітету і вищі); - особи, які обіймали керівні посади у вищих органах державної влади і управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, органах державної влади і управління областей, міст республіканського підпорядкування, працівники радянських органів державної безпеки всіх рівнів.

Юрій Юзич: Друг "Вовк"

Вбили Андрія Парубія. Як колись Бандеру, Коновальця, Петлюру. Для більшості – це вбивство діючого народного депутата, члена комітету з питань оборони і розвідки. Колишнього спікера українського парламенту, коменданта «Самооборони Майдану», секретаря РНБО. Для меншості це вбивство друга «Вовка» - одного з ключових творців українського молодіжного середовища, яке з кінця 1980-х готувалось не лише до здобуття незалежності України.

Юрій Луценко: "Став для молоді прикладом Чину". Пам'яті Андрія Парубія

Парубій жив метою - захистом української Держави. Всі побутові та політичні розмови він зводив на це. Інколи здавалося, що він по ночах говорив із своїм дідом та стрийками, і звітує їм про кожен крок, щоб не допустити помилок минулих спроб.

Володимир Бірчак, Володимир В'ятрович: Рука радянська на Волині

Фрагменти польських документів 1940-х років, де йдеться про роль совєтів у розпалюванні польсько-українського конфлікту.

Олексій Мустафін: "Відплата за поразку", або навіщо Тохтамиш захопив Москву

26 серпня 1382 року володар Улуса Джучі хан Тохтамиш захопив і спалив Москву. Це сталося лише через два роки після битви на Куликовому полі у верхів'ях Дону, в який місцевому князю Дмитру чи не вперше вдалося взяти гору над великим татарським військом. Тож іноді припускають, що акція Тохтамиша була нічим іншим, як "відплатою за поразку".