Родини загиблих захисників закликають президента створити Національне військове кладовище в Києві

Родини загиблих захисників просять зустрічі з президентом Зеленським через проблеми із створенням Національного військового кладовища в Києві.

Про це йдеться у заяві ГО "Серце нАЗОВні", яку оприлюднила її представниця Віра Литвиненко.

"Ми, родини загиблих захисників Маріуполя, Азовсталі та всієї України. Пішов другий рік, як загинули наші сини і доньки, батьки, чоловіки та дружини. Ми не можемо гідно поховати своїх героїв, так як влада пообіцяла створити Національне військове кладовище в м. Києві і не виконує своїх обіцянок! Нас водять майже рік по колу. Тому, вимушені публічно звернутись до президента: закликаємо втрутитись в цю ситуацію, розірвати ганебне коло обіцянок і нарешті почати створення військового кладовища в м. Києві", - йдеться у повідомленні.

У своєму зверненні родичі вказують, що Національне військове меморіальне кладовище досі не будується, попри те, що є узгоджена позиція про його розташування у Биківні.

"Київрада оперативно ухвалила рішення про виділення під Національне військове меморіальне кладовище 8 га землі, яка перебуває у власності міської громади. Верховна Рада, своєю чергою, скоротила терміни і спростила процедури для виділення земельної ділянки під військове кладовище. Проте закон досі не підписаний Вами (президентом – ред.), не опублікований і не вступив в силу", - йдеться у зверненні.   

Родичі стверджують, що представники уряду вже пропонували їм створити меморіал в іншому місці, що означало б проходження "всього бюрократичного шляху спочатку".

"Просимо про особисту зустріч президента з родинами полеглих героїв для конструктивної комунікації із Офісом президента", - йдеться у зверненні.  

Як повідомляла УМ, у київській Биківні розмістять Національне військове меморіальне кладовище (НВМК). І  хоча спершу його хотіли облаштувати на Лисій Горі, нині ухвалено рішення, що Меморіал загиблим від російської агресії військовим створять у межах Биківнянського лісу й ділянки Дарницького лісництва.

20 квітня 2023 року мер Києва Віталій Кличко повідомив, що у Києві розпочато процедуру створення Національного військового меморіального кладовища в Биківні. За його створення відповідає держава і місце визначив уряд.  

За словами Кличка, загальна площа Національного військового меморіального кладовища сягне майже 100 гектарів.

2 травня Верховна Рада України підтримала законопроєкт щодо розміщення Національного військового меморіального кладовища у Дніпровському районі Києва.

 
 

Опіум, вбивства, валютні спекуляції: китайські таємні організації в радянській Україні

Для більшості маловідомим залишається факт, що у першій половині XX cтоліття в Україні існувала доволі помітна китайська діаспора. Китайці оселилися в багатьох містах та навіть селах переважно на півдні та сході країни, а райони, де вони колись компактно проживали, до сих пір в народі називаються "шанхаями". Там, де виникали китайські діаспори, неодмінно з'являлися і злочинні угруповання та таємні містичні братства, більш відомі в масовій культурі як тріади.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".