Листи Великої війни

11 листопада 1918 року сталася подія, яка поставила крапку кривавій бійні, що тривала чотири з гаком роки: війна принесла багато горя та грунтовно змінила світ. Парадоксально, але ця війна зламала політичний та ментальний всесвіт країн, які її ініціювали, прискорила технологічний прогрес, відкрила нові можливості для медицини. До 1914 року людство не знало більш масштабного протистояння, яке принесе мільйонні жертви серед військових та цивільних, війна народила нові епідемії, пов'язані з окопним побутом, а військові хірурги вперше зіштовхнулись з пораненнями, яких ще світ не бачив.

У пострадянському просторі, а особливо в Україні, неохоче згадували про ветеранів і перебіг Першої світової війни (в совєтській історіографії детальний аналіз тих подій загрожував стійкості ідеологічних принципів недодержави, й до того ж, Велику війну з вигідного для совєтів боку затьмарила так звана "Громадянська війна в Росії", про неї згадували найчастіше). Один з основних фронтів Великої війни 1914-1918 рр (Південно-Західний фронт російської імператорської армії)., пролягав саме в Україні, а подальші революційні події зробили наші землі ареною для нового протистояння серед сил, які боролись за владу на уламках колишньої імперії.

До лав російської армії було мобілізовано від 3,5 до 4,5 мільйонів українців із загальної чисельності 15,5 мільйонів, а до австрійської — близько 300 тисяч (9% від особового складу австро-угорської армії). У небагатьох документальних джерелах вдалося віднайти декілька листів представників саме російської армії, які публікуються вперше. Два листи пов'язані з Україною, один написаний українцем, мереф'янцем. У листах можна відчути атмосферу свого часу, сум за домівкою та рідними. Є надія, що люди нової України заповнять прогалину суспільної пам'яті, коли будуть переглядати ці рядки. Вони допоможуть зрозуміти минуле та стійко пережити тяжкі реалії сьогодення. Світ завжди був жорстоким, але ніколи не втрачав надії на краще життя.

Граматика та стилістика листів збережена в повному обсязі.

Під час вивчення карної справи старшини Армії УНР, а в минулому офіцера російської армії, харківця, Олекси Костюченка, у документах справи було віднайдено лист невідомого військовослужбовця на ім'я Віктор (ймовірно Костюченко служив разом з ним). Особа, як й інші біографічні дані власника листа, невідомі. Невідомо також, як саме цей лист потрапив до Костюченка.