Спецпроект

Як написати на "Історичну Правду" (FAQ)

За тиждень існування "Історичної Правди" ми отримали перші відгуки в листах на редакційну пошту і в коментарях. Якщо відкинути паранойю на тему "Ви агенти ЦРУ/КДБ", то вимальовується блок запитань, які звучать постійно.

За тиждень існування "Історичної Правди" ми отримали перші відгуки в листах на редакційну пошту і в коментарях. Якщо відкинути відверту паранойю на тему "Ви агенти ЦРУ/КДБ", то вимальовується блок запитань, які звучать постійно.

Тому ІП підготувала такий собі FAQ - відповіді на питання, які звучать найчастіше.

Чому ви ігноруєте повсякдення?

Про повсякдення достатньо пише "Українська Правда". До того ж минуле завжди пов'язане з сьогоднішнім днем - чи ми пишемо про Десятинну церкву, чи про сталінські розстріли, чи про колонізацію Лівобережжя.

Чи можу я написати на "Історичну Правду"?

Звичайно. Надсилайте ваші пропозиції через редакційну пошту - istpravda@gmail.com або через форму зворотнього зв'язку. Редакція ІП розгляне будь-які пропозиції щодо текстів. Одне прохання: не шліть одразу весь текст, а спершу напишіть один-два абзаци про тему матеріалу, жанр, ілюстрації тощо.

Які теми вас найбільше цікавлять?

"Історичній Правді" дуже не вистачає краєзнавчих екскурсій по яскравих місцях України і світу. Ваша розповідь про історію місця, де ви живете, з якісними фотографіями і цікавим викладом прикрасить сайт.

Важливим є викладання історії - особливо у школах і вузах. Якщо у вас є варті уваги подробиці уроків і занять з історії, надсилайте.

Взагалі ж пишіть про все, що вважаєте цікавим, тільки пишіть цікаво :)

Чому ви піарите націоналістичні організації минулого?

Ми просто підтримуємо історичну дискусію, яка майже припинилася на офіційному державному рівні.

Чому ви піарите радянські часи?

"Історична Правда" згадує радянські часи так само, як і всі інші. Вони були, і тому ми про них пишемо.

Чому ви пишете про Ярему Вишневецького і Троцького - представників антиукраїнських, антидержавницьких сил?

Тому що і Ярема, і Троцький, і ще безліч людей народилися і жили в Україні. Тому що це теж наша історія.

В нашій родині є колекції старих поштових листівок (фотографій, монет, зброї тощо). Чи цікавить це "Історичну Правду"?

Дуже цікавить. Такі колекції - живий і безпристрастний подих історії. На ІП цьому присвячена окрема рубрика - "Артефакти".

Будь-які матеріальні свідчення давніх часів, від листівок до автомобілів, є важливими і цікавими. Побут говорить про минуле не менше, ніж політичні документи.

Це стосується не тільки речей, але й спогадів (читайте нижче).

Наше видавництво видає книги історичної тематики. Чи можна про них написати у розділі ІП "Книжки"?

Так. Пишіть istpravda@gmail.com .

Чи буде "Історична Правда" збирати спогади читачів про минуле?

Так, ми плануємо проводити акції на кшталт "1939-1945: Неписана історія" . До речі, вони є безстроковими - якщо ви хочете розповісти сімейні перекази про те, як ваша родина пережила Другу світову, пишіть на редакційну пошту або на ist.1945@gmail.com.

Я початкуючий історик (студент, аспірант, науковець) і працюю над такою-от темою. Чи можна опублікувати мої дослідження в розділі "Студії"?

Звичайно, можна. Авторські наукові роботи - для них і створено цей розділ. Коротко напишіть про свою роботу на редакційну пошту.

У вашому тексті є помилка (у мене є зауваження щодо матеріал на ІП).

Ми з вдячністю прислуховуємся до зауважень наших читачів - пишіть в коментарі або на пошту. Прохання, щоб вони були по суті.

Будемо раді почути ваші зауваження, а особливо пропозиції. Якщо ви бачите можливість поліпшити наш контент (додатковими фото, інформацією, деталями, архівними документами тощо), обов'язково пишіть.

Ми створюємо "Історичну Правду" разом з вами.

P.S.:  Про редакційні засади і структуру "Історичної Правди" можна дізнатися у розділі "Про проект" , лінк на який є внизу головної сторінки.

Теми

Володимир В'ятрович: "Волинь" vs "Катинь"

Здавалося, після пов'язаної з "Катинню" Смоленської трагедії 2010 року вона стане ще потужнішим символом, який єднатиме минуле і сучасність. Але на той момент "Катинь" уже активно витіснялася із суспільної свідомості іншою історичною темою – "Волинь". Події польсько-українського конфлікту в роки Другої світової (зведені до простої формули "Волинь-43") стали головною темою спочатку історичної публіцистики, а відтак – історичної політики.

Ігор Кравець: Дві Волині в одній

Польський Сейм проголосував закон, що встановлює нове державне свято — «День пам’яті про поляків — жертв геноциду, скоєного ОУН-УПА на Східних Кресах Другої Речі Посполитої». Сама назва — неоколоніяльна, і автор закону — давній прихильник кремлівських наративів, утім член «антикачинської коаліції» Дональда Туска, Тадуеш Самборський. Єдиною, хто утрималася під час голосування, була Александра Узнанська-Вісьнєвська. Усі інші — «за». Рідкісний, але як же виразний колоніяльний консенсус у польському Сеймі.

Богдан Червак: Останній президент УНР на вигнанні. Миколі Плав’юку – 100 років(?)!

5 червня 1925 року, за іншими даними 1927 року, народився останній президент УНР на вигнанні, голова ОУН Микола Плав’юк. Якщо припустити, що вірна дата – 5 червня 1925-го, то цьогоріч йому виповнюється сто років!

Віталій Скальський: День народження та невідомі фото крутянця Григорія Піпського

Постать Григорія Піпського для зацікавлених не потребує особливого представлення. Традиція говорить, що саме він - галичанин Григорій Піпський – під час розстрілу росіянами-більшовиками після бою під Крутами наприкінці січня 1918 року заспівав «Ще не вмерла Україна…».