Приходьте на лекцію ІП про перемогу над московитами під Оршею

З нагоди 4-ої річниці сайту "Історична Правда" презентує чергову лекцію - про перемогу над Москвою, здобуту литовсько-руським військом на чолі з князем Костянтином Острозьким 500 років тому, 8 вересня 1514 року.

Історик Борис Черкас розповість про тактичний перебіг битви та її стратегічне значення:

- що призвело до Оршанської битви 8 вересня 1514 року;
- з кого складалися литовсько-руська і московська армії;
- замисел бою Костянтина Острозького;
- детальний перебіг битви та її наслідки;
- таємниця поховання князя Костянтина у Печерській лаврі;
- історична пам'ять про Оршу в Україні, Білорусі, Литві та РФ.

Реконструкція бою, його учасники та озброєння будуть представлені наочними і детальними ілюстраціями.

Князь Костянтин Острозький (сивий бородань на коні) керує діями артилеристів у битві під Оршею. Фрагмент картини 1520-30-х років

Після лекції відбудеться дискусія.

Запрошуємо всіх, хто цікавиться історією, особливо студентів військових навчальних закладів.

Час і місце заходу: понеділок, 8 вересня 2014 року, 18:00. Київ, книгарня "Є" на вул. Лисенка, 3 (метро "Золоті Ворота").

 500 лет Великой Победе!

Борис ЧЕРКАС - старший науковий співробітник відділу історії України середніх віків і раннього нового часу Інституту історії України НАН, кандидат історичних наук.

Також із короткими звітами про діяльність "Історичної Правди" виступлять редактори ІП Павло Солодько і Вахтанг Кіпіані.

Приходьте, буде цікаво.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".