Приходьте на лекцію ІП про перемогу над московитами під Оршею

З нагоди 4-ої річниці сайту "Історична Правда" презентує чергову лекцію - про перемогу над Москвою, здобуту литовсько-руським військом на чолі з князем Костянтином Острозьким 500 років тому, 8 вересня 1514 року.

Історик Борис Черкас розповість про тактичний перебіг битви та її стратегічне значення:

- що призвело до Оршанської битви 8 вересня 1514 року;
- з кого складалися литовсько-руська і московська армії;
- замисел бою Костянтина Острозького;
- детальний перебіг битви та її наслідки;
- таємниця поховання князя Костянтина у Печерській лаврі;
- історична пам'ять про Оршу в Україні, Білорусі, Литві та РФ.

Реконструкція бою, його учасники та озброєння будуть представлені наочними і детальними ілюстраціями.

Князь Костянтин Острозький (сивий бородань на коні) керує діями артилеристів у битві під Оршею. Фрагмент картини 1520-30-х років

Після лекції відбудеться дискусія.

Запрошуємо всіх, хто цікавиться історією, особливо студентів військових навчальних закладів.

Час і місце заходу: понеділок, 8 вересня 2014 року, 18:00. Київ, книгарня "Є" на вул. Лисенка, 3 (метро "Золоті Ворота").

 500 лет Великой Победе!

Борис ЧЕРКАС - старший науковий співробітник відділу історії України середніх віків і раннього нового часу Інституту історії України НАН, кандидат історичних наук.

Також із короткими звітами про діяльність "Історичної Правди" виступлять редактори ІП Павло Солодько і Вахтанг Кіпіані.

Приходьте, буде цікаво.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.