Спецпроект

Як написати на "Історичну Правду" (FAQ)

За тиждень існування "Історичної Правди" ми отримали перші відгуки в листах на редакційну пошту і в коментарях. Якщо відкинути паранойю на тему "Ви агенти ЦРУ/КДБ", то вимальовується блок запитань, які звучать постійно.

За тиждень існування "Історичної Правди" ми отримали перші відгуки в листах на редакційну пошту і в коментарях. Якщо відкинути відверту паранойю на тему "Ви агенти ЦРУ/КДБ", то вимальовується блок запитань, які звучать постійно.

Тому ІП підготувала такий собі FAQ - відповіді на питання, які звучать найчастіше.

Чому ви ігноруєте повсякдення?

Про повсякдення достатньо пише "Українська Правда". До того ж минуле завжди пов'язане з сьогоднішнім днем - чи ми пишемо про Десятинну церкву, чи про сталінські розстріли, чи про колонізацію Лівобережжя.

Чи можу я написати на "Історичну Правду"?

Звичайно. Надсилайте ваші пропозиції через редакційну пошту - istpravda@gmail.com або через форму зворотнього зв'язку. Редакція ІП розгляне будь-які пропозиції щодо текстів. Одне прохання: не шліть одразу весь текст, а спершу напишіть один-два абзаци про тему матеріалу, жанр, ілюстрації тощо.

Які теми вас найбільше цікавлять?

"Історичній Правді" дуже не вистачає краєзнавчих екскурсій по яскравих місцях України і світу. Ваша розповідь про історію місця, де ви живете, з якісними фотографіями і цікавим викладом прикрасить сайт.

Важливим є викладання історії - особливо у школах і вузах. Якщо у вас є варті уваги подробиці уроків і занять з історії, надсилайте.

Взагалі ж пишіть про все, що вважаєте цікавим, тільки пишіть цікаво :)

Чому ви піарите націоналістичні організації минулого?

Ми просто підтримуємо історичну дискусію, яка майже припинилася на офіційному державному рівні.

Чому ви піарите радянські часи?

"Історична Правда" згадує радянські часи так само, як і всі інші. Вони були, і тому ми про них пишемо.

Чому ви пишете про Ярему Вишневецького і Троцького - представників антиукраїнських, антидержавницьких сил?

Тому що і Ярема, і Троцький, і ще безліч людей народилися і жили в Україні. Тому що це теж наша історія.

В нашій родині є колекції старих поштових листівок (фотографій, монет, зброї тощо). Чи цікавить це "Історичну Правду"?

Дуже цікавить. Такі колекції - живий і безпристрастний подих історії. На ІП цьому присвячена окрема рубрика - "Артефакти".

Будь-які матеріальні свідчення давніх часів, від листівок до автомобілів, є важливими і цікавими. Побут говорить про минуле не менше, ніж політичні документи.

Це стосується не тільки речей, але й спогадів (читайте нижче).

Наше видавництво видає книги історичної тематики. Чи можна про них написати у розділі ІП "Книжки"?

Так. Пишіть istpravda@gmail.com .

Чи буде "Історична Правда" збирати спогади читачів про минуле?

Так, ми плануємо проводити акції на кшталт "1939-1945: Неписана історія" . До речі, вони є безстроковими - якщо ви хочете розповісти сімейні перекази про те, як ваша родина пережила Другу світову, пишіть на редакційну пошту або на ist.1945@gmail.com.

Я початкуючий історик (студент, аспірант, науковець) і працюю над такою-от темою. Чи можна опублікувати мої дослідження в розділі "Студії"?

Звичайно, можна. Авторські наукові роботи - для них і створено цей розділ. Коротко напишіть про свою роботу на редакційну пошту.

У вашому тексті є помилка (у мене є зауваження щодо матеріал на ІП).

Ми з вдячністю прислуховуємся до зауважень наших читачів - пишіть в коментарі або на пошту. Прохання, щоб вони були по суті.

Будемо раді почути ваші зауваження, а особливо пропозиції. Якщо ви бачите можливість поліпшити наш контент (додатковими фото, інформацією, деталями, архівними документами тощо), обов'язково пишіть.

Ми створюємо "Історичну Правду" разом з вами.

P.S.:  Про редакційні засади і структуру "Історичної Правди" можна дізнатися у розділі "Про проект" , лінк на який є внизу головної сторінки.

Теми

: Львівський музей Грушевського: що далі? Відкритий лист науковців

Ліквідація львівського музею Михайла Грушевського виглядає небезпечною і нівелює, насамперед в очах ворогів України, феномен Михайла Грушевського, який уперше науково обґрунтував у "Історії України-Руси" концепцію окремішності українського народу та відстоював право українців на києво-руську спадщину і ще на початку ХХ століття кинув виклик російській історіографічній концепції: "общеруської історії й не може бути, як нема "общеруської" народності".

Марина Олійник, Олексій Дєдуш: Установа держави-агресора: чи потрібний такий коментар?

Поки Україна не повернула свій державний суверенітет на всіх своїх конституційних територіях, на законодавчому рівні необхідно внести регламентуючу норму для українських інформаційних та освітньо-наукових платформ по запобіганню прихованого російського впливу. При згадці (усному чи письмовому покликанні) російських інституцій освітнього, наукового та культурного характеру ЗМІ обов’язково мають додавати коментар на кшталт «інституція держави-агресора проти України».

Юрій Берестень: Волонтерський рух у Катеринославі під час російсько-турецької війни 1877-1878 років

Російський уряд, прикриваючись риторикою надання гуманітарної допомоги "братським народам" Балкан, намагався використати загострення військово-політичної ситуації в регіоні, де спалахнуло в 1875 році масштабне повстання проти турецького поневолення, для посилення своїх позицій у регіоні, марячи про захоплення Константинополя та реставрацію нової Візантійської імперії. Заздалегідь готуючись до війни з Османською імперією, він починає активно розгортати мережу доброчинних організацій та установ, які повинні були опікуватись гуманітарними проблемами догляду за пораненими та хворими військовими, інвалідами війни, сиротами.

Максим Майоров: "Вигорілий конфлікт"

Вашинтонгська угода Алієва з Пашиняном може стати справжнім, щоправда, єдиним сталим миром, до якого так чи інакше доклався Трамп. Ані російсько-українське чи арабо-ізраїльське, ані індо-пакистанське чи кхмерсько-тайське врегулювання не мають таких блискучих перспектив.