До 77-х роковин геноциду кримськотатарського народу. ЗАЯВА

Меджліс закликає міжнародне співтовариство об’єднатися навколо Кримської платформи і якомога швидше вжити термінових і жорстких заходів примусу РФ до дотримання норм міжнародного права.

Меджліс кримськотатарського народу підготував заяву до 77-ої річниці початку геноциду. Історична правда публікує цю заяву у повному обсязі.

 

77 років тому, 18 травня 1944 року, комуністичним режимом СРСР було здійснено злочинну депортацію кримськотатарського народу з його Батьківщини – Криму – у віддалені райони Центральної Азії, Сибіру та Уралу.

Насильницьке вигнання у 1944 році кримськотатарського народу мало на меті остаточне знищення корінного народу Криму, початок якому було покладено в 1783 році завоюванням Криму Російською імперією і знищенням державності кримських татар.

Попри катастрофічні людські втрати, понесені в перші роки вигнання внаслідок голоду, масових захворювань, знущань і каторжних робіт в місцях спецпоселень, цілеспрямовану мовну та культурну асиміляцію, кримськотатарський народ зміг вистояти і повернутися на свою Батьківщину завдяки своїй самовідданій боротьби.

Сподівання і реальні можливості відновлення в умовах демократизації незалежної України колективних прав кримськотатарського народу, відродження і розвитку кримськотатарської мови, національної культури, повернення справжньої історії Криму і його корінного народу, опинилися під загрозою з 2014 року, коли Російська Федерація захопила і незаконно спробувала анексувати Крим, який є невід'ємною частиною України.

Здійснення з боку державних органів Російської Федерації, яка окупувала Крим, системного тиску на кримськотатарський народ, включаючи заборону його представницьких інститутів – Меджлісу кримськотатарського народу та Курултаю кримськотатарського народу, організація етнічно і політично вмотивованих переслідувань, прискорене заселення півострову громадянами РФ з метою штучної зміни демографічного і етнічного складу населення Криму є свідомою політикою етноциду кримськотатарського народу.

В умовах ХХI століття, коли над корінним народом Криму, як і 77 років тому, нависла загроза знищення, лише об'єднанням зусиль України і міжнародного співтовариства по деокупації Криму можна відвести нову біду від кримськотатарського народу і уникнути повторення геноциду 1944 року.

Меджліс кримськотатарського народу,

- шануючи пам'ять жертв геноциду кримськотатарського народу, здійсненого комуністичним режимом СРСР 18 травня 1944 року,

- висловлюючи співчуття кожній родині кримських татар, всьому кримськотатарському народу у зв'язку з втратами рідних і близьких внаслідок депортації 18 травня 1944 року,

- заявляючи про незламність кримськотатарського народу в умовах російської окупації Криму і висловлюючи підтримку всім жителям Криму, які не сприймають російських окупантів,

закликає міжнародне співтовариство об'єднатися навколо Кримської платформи і якомога швидше вжити термінових і жорстких заходів примусу РФ до дотримання норм міжнародного права.

Усунення загрози знищення кримськотатарського народу вимагає термінового відновлення колективних прав корінного кримськотатарського народу, включаючи його право на самовизначення в формі національно-територіальної автономії Криму в складі незалежної України.

Меджліс кримськотатарського народу закликає Президента України як гаранта державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина законодавче забезпечити відновлення колективних прав кримськотатарського народу.


Голова

Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров

18 травня 2021 року

м. Київ

Олександр Зінченко: "Польща має офіційно перепросити за те, що встала на шляху незалежності України"

Україна проголосила свою незалежність у січні 1918 року майже на рік раніше за Польщу. Але УНР мала чарівних сусідів. Якби Росія, Польща та Румунія не встали на шляху незалежності України - не треба було б за незалежність боротися, ані Шухевичу, ані Бандері, ані Ольжичу, ані Мельнику, ані ОУН, ані УПА.

Наталія Загоруйко: Черчилліана: панорама українських видань. Черчилль та Орвелл крізь оптику Шевельова

Розглядаючи злет Орвелла, Рікс говорить про його вплив у країнах соціалістичного табору й зазначає, що автор роману "1984" передбачив "появу дисидентів – таких, як Солженіцин, Сахаров і Амальрік, які своїми свідченнями про побачене допомогли руйнації Радянського Союзу невдовзі після справжнього 1984 року". Цей список не лише хочеться доповнити – Руденко, Лук'яненко, Чорновіл, Дзюба, Світличний, Стус, Сверстюк, – але й подивитися на Черчилля й Орвелла крізь оптику найвидатнішого українського мислителя XX століття, етнічного німця, який з тієї ж самої причини став Шевельовим, що й династія Саксен-Кобург-Готських у той самий час перетворилася на Віндзорів.

Василь Лопух: Спогад про Любу Волинець та одну залізничну пригоду

Протягом багатьох років я мав приємність не тільки бути знайомим, а й співпрацювати з пані Любою. Завдяки її відкритості до співпраці нам вдалося зберегти і забезпечити доступність до безцінного фонду Українських Січових Стрільців, який містить 4200 фотонегативів на склі (кліше). Цей фонд став основою для створення вебсторінки "Леґіон Українських Січових Стрільців: фотоархів", і тепер тисячі користувачів інтернету мають можливість вільного доступу до цифрових копій ориґінальних фотографій.

Михайло Кальницький: До походження назви Бабиного Яру: уточнені відомості

Нещодавно було вшановано пам’ять жертв масових убивств, які вчинили нацистські окупанти в Бабиному Яру. Ці події залишили гучне відлуння по всьому світу. Але при спогаді про київську місцевість Бабин яр іноді виникає питання: звідки, власне, взялася ця своєрідна назва? Коли вона з’явилася і що означає?