5 січня в історії

1477 - у битві при Нансі загинув герцог бургундський Карл Сміливий, після чого Бургундія була приєднана до Франції

1585 - засноване "Ставропігійне братство" у Львові

1754 - у Петербурзі видано царський указ про скасування в Гетьманщині (Україні) внутрішніх митних зборів, які поповнювали гетьманській скарб

1762 - на російський престол вступив Петро III

1769 - Джеймс Уатт одержав патент на парову машину

1822 - у Мітаві (нині Єлгаві) вийшла перша газета латиською мовою - "Латвієшу авізес"

1870 - почався страйк львівських друкарів - перший робітничий страйк у Західній Україні

1875 - відкрито будівлю національного оперного театру "Гранд-опера" в Парижі

1876 - народився Конрад Аденауер, німецький політичний і державний діяч, перший канцлер ФРН

Конрад Аденауер, який відродив Німеччину

1911 - з ухваленням конституції князівство Монако стало конституційною монархією

1914 - компанія "Форд мотор" (США) оголосила про перехід на восьмигодинний робочий день і мінімальну платню 5 доларів за день роботи

1918 - УНР випустила в обіг перші українські банкноти - карбованці.
Ще влітку 1917 р. Михайло Грушевський оголосив конкурс на кращі ескізи українських паперових грошей. У цьому конкурсі взяли участь такі відомі художники, як Г. Нарбут, А. Середа, Г. Золотов, О. Красовський, М. Романовський. Тоді ж на герб України були запропоновані тризуб із хрестом, зображення козака з мушкетом і навіть свастика. Георгій Нарбут, ім'я якого тісно пов'язане з епохою відродження українського національного мистецтва, вивчаючи давні монети, вибрав тризуб із хрестом. Саме він і був зображений на перших українських паперових грошах.
Загальний обсяг емісії було встановлено на суму 500 млн. карбованців. Започаткували її білетом номіналом 100 карбованців. У народі ці 100 карбованців назвали «горпинками» - через орнамент, який часто траплявся на жіночих фартухах

Перші 100 крб. УНР - "горпинки"

1919 - у Німеччині слюсар Антон Дрекслер та журналіст Карл Харрер заснували Німецьку робітничу партію.
Восени на її збори буде засланий як освідомитель Адольф Гітлер. Він перейметься гаслами цієї націоналістичної організації, вступить до її лав, увійде до керівних органів і в лютому 1920-го очолить партію, яка на той час уже буде перейменована в Націонал-соціалістичну робітничу партію Німеччини

1921 - народився Фрідріх Дюрренматт, швейцарський письменник

1925 - у віці 45 років через загострення хронічних хвороб (сухоти, астма) і нестерпні страждання застрелилася Євгенія Бош, більшовицька діячка, секретар із внутрішніх справ у першому уряді Радянської Україні.
У 1917-1918 рр. уродженка Очакова керувала більшовицькими збройними загонами в Україні, згодом займалася партійною роботою у Пензі, Астрахані, Чернігові, Москві

1930 - вийшла постанова ЦК ВКП (б) "Про темпи колективізації та заходи допомоги держави колгоспному будівництву".
Як було сказано в "Короткому курсі історії Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків)", у ній була закріплена політика ліквідації куркульства як класу.
Області СРСР були розбиті на три групи з точки зору темпів колективізації. У найважливіших зернових районах - Північному Кавказі (Кубань, Дон, Терек), Середній та Нижній Волзі - ЦК пропонував закінчити колективізацію навесні 1931 р., в Україні, Центрально-Чорноземній області, Сибіру, Уралі, Казахстані та інших зернових районах - навесні 1932 р. В інших областях, краях і республіках (Московська область, Закавказзя та Середня Азія) - до кінця п'ятирічки, тобто в 1933 р.

1932 - народився Раїса Горбачова (Титаренко), дружина президента СРСР Михайла Горбачова, перша справді перша леді СРСР

1939 - Державне расове бюро Німеччини визнало караїмів не євреями ані за віросповіданням, ані за расою

1942 - початок зимового наступу Червоної армії. Висадка радянського морського десанту в Євпаторії

1944 - війська 1-го Українського фронту оволоділи містом Бердичів, районним центром Тараща та ін.

1949 - створено Раду економічної взаємодопомоги (РЕВ), до якої увійшли 11 країн соціалістичного табору на чолі з СРСР

Будинок РЕВ у Москві нагадував розкриту книжку. Тепер тут мерія Москви

1956 - до берегів Антарктиди доставлена перша радянська Комплексна антарктична експедиція

1964 - уперше в історії папства Папа Римський Павло VI прибув до Ізраїлю

1968 - першим секретарем ЦК Компартії Чехословаччини обраний Александр Дубчек, який невдовзі стане одним з ініціаторів "Празької весни"

1970 - Луганськ перейменований у Ворошиловград

1972 - у США почалися роботи зі створення космічного корабля багаторазового використання

1977 - заарештовані лідери Української Гельсінкської спілки Микола Руденко й Олекса Тихий

1991 - на телеканалі "Останкіно" вперше вийшла аналітична програма "Підсумки" з Євгеном Кисельовим

1993 - в Україні створена Комісія з повернення культурних цінностей

1994 - помер Петро Вескляров, український актор театру й кіно, заслужений артист України.
Телевізійний казкар Дід Панас, легендарний ведучий програми "На добраніч, діти!"

1997 - Росія оголосила про виведення військ з території Чечні, що стало формальною ознакою закінчення невдалої дворічної російсько-чеченської війни

2001 - Генеральна прокуратура України порушила кримінальну справу проти віце-прем'єра Юлії Тимошенко.
Її як колишнього президента корпорації "Єдині енергетичні системи України" звинувачували в контрабанді і фальсифікації документів, а також в ухилянні від сплати податків у особливо великих розмірах. У зв'язку з цим Тимошенко була звільнена з посади віце-прем'єра і заарештована.
У 2005 р. усі кримінальні справи, відкриті проти Юлії Тимошенко з 1995 року, були закриті

Юлія Тимошенко на суді. 2001 р.

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.