5 січня в історії

1477 - у битві при Нансі загинув герцог бургундський Карл Сміливий, після чого Бургундія була приєднана до Франції

1585 - засноване "Ставропігійне братство" у Львові

1754 - у Петербурзі видано царський указ про скасування в Гетьманщині (Україні) внутрішніх митних зборів, які поповнювали гетьманській скарб

1762 - на російський престол вступив Петро III

1769 - Джеймс Уатт одержав патент на парову машину

1822 - у Мітаві (нині Єлгаві) вийшла перша газета латиською мовою - "Латвієшу авізес"

1870 - почався страйк львівських друкарів - перший робітничий страйк у Західній Україні

1875 - відкрито будівлю національного оперного театру "Гранд-опера" в Парижі

1876 - народився Конрад Аденауер, німецький політичний і державний діяч, перший канцлер ФРН

Конрад Аденауер, який відродив Німеччину

1911 - з ухваленням конституції князівство Монако стало конституційною монархією

1914 - компанія "Форд мотор" (США) оголосила про перехід на восьмигодинний робочий день і мінімальну платню 5 доларів за день роботи

1918 - УНР випустила в обіг перші українські банкноти - карбованці.
Ще влітку 1917 р. Михайло Грушевський оголосив конкурс на кращі ескізи українських паперових грошей. У цьому конкурсі взяли участь такі відомі художники, як Г. Нарбут, А. Середа, Г. Золотов, О. Красовський, М. Романовський. Тоді ж на герб України були запропоновані тризуб із хрестом, зображення козака з мушкетом і навіть свастика. Георгій Нарбут, ім'я якого тісно пов'язане з епохою відродження українського національного мистецтва, вивчаючи давні монети, вибрав тризуб із хрестом. Саме він і був зображений на перших українських паперових грошах.
Загальний обсяг емісії було встановлено на суму 500 млн. карбованців. Започаткували її білетом номіналом 100 карбованців. У народі ці 100 карбованців назвали «горпинками» - через орнамент, який часто траплявся на жіночих фартухах

Перші 100 крб. УНР - "горпинки"

1919 - у Німеччині слюсар Антон Дрекслер та журналіст Карл Харрер заснували Німецьку робітничу партію.
Восени на її збори буде засланий як освідомитель Адольф Гітлер. Він перейметься гаслами цієї націоналістичної організації, вступить до її лав, увійде до керівних органів і в лютому 1920-го очолить партію, яка на той час уже буде перейменована в Націонал-соціалістичну робітничу партію Німеччини

1921 - народився Фрідріх Дюрренматт, швейцарський письменник

1925 - у віці 45 років через загострення хронічних хвороб (сухоти, астма) і нестерпні страждання застрелилася Євгенія Бош, більшовицька діячка, секретар із внутрішніх справ у першому уряді Радянської Україні.
У 1917-1918 рр. уродженка Очакова керувала більшовицькими збройними загонами в Україні, згодом займалася партійною роботою у Пензі, Астрахані, Чернігові, Москві

1930 - вийшла постанова ЦК ВКП (б) "Про темпи колективізації та заходи допомоги держави колгоспному будівництву".
Як було сказано в "Короткому курсі історії Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків)", у ній була закріплена політика ліквідації куркульства як класу.
Області СРСР були розбиті на три групи з точки зору темпів колективізації. У найважливіших зернових районах - Північному Кавказі (Кубань, Дон, Терек), Середній та Нижній Волзі - ЦК пропонував закінчити колективізацію навесні 1931 р., в Україні, Центрально-Чорноземній області, Сибіру, Уралі, Казахстані та інших зернових районах - навесні 1932 р. В інших областях, краях і республіках (Московська область, Закавказзя та Середня Азія) - до кінця п'ятирічки, тобто в 1933 р.

1932 - народився Раїса Горбачова (Титаренко), дружина президента СРСР Михайла Горбачова, перша справді перша леді СРСР

1939 - Державне расове бюро Німеччини визнало караїмів не євреями ані за віросповіданням, ані за расою

1942 - початок зимового наступу Червоної армії. Висадка радянського морського десанту в Євпаторії

1944 - війська 1-го Українського фронту оволоділи містом Бердичів, районним центром Тараща та ін.

1949 - створено Раду економічної взаємодопомоги (РЕВ), до якої увійшли 11 країн соціалістичного табору на чолі з СРСР

Будинок РЕВ у Москві нагадував розкриту книжку. Тепер тут мерія Москви

1956 - до берегів Антарктиди доставлена перша радянська Комплексна антарктична експедиція

1964 - уперше в історії папства Папа Римський Павло VI прибув до Ізраїлю

1968 - першим секретарем ЦК Компартії Чехословаччини обраний Александр Дубчек, який невдовзі стане одним з ініціаторів "Празької весни"

1970 - Луганськ перейменований у Ворошиловград

1972 - у США почалися роботи зі створення космічного корабля багаторазового використання

1977 - заарештовані лідери Української Гельсінкської спілки Микола Руденко й Олекса Тихий

1991 - на телеканалі "Останкіно" вперше вийшла аналітична програма "Підсумки" з Євгеном Кисельовим

1993 - в Україні створена Комісія з повернення культурних цінностей

1994 - помер Петро Вескляров, український актор театру й кіно, заслужений артист України.
Телевізійний казкар Дід Панас, легендарний ведучий програми "На добраніч, діти!"

1997 - Росія оголосила про виведення військ з території Чечні, що стало формальною ознакою закінчення невдалої дворічної російсько-чеченської війни

2001 - Генеральна прокуратура України порушила кримінальну справу проти віце-прем'єра Юлії Тимошенко.
Її як колишнього президента корпорації "Єдині енергетичні системи України" звинувачували в контрабанді і фальсифікації документів, а також в ухилянні від сплати податків у особливо великих розмірах. У зв'язку з цим Тимошенко була звільнена з посади віце-прем'єра і заарештована.
У 2005 р. усі кримінальні справи, відкриті проти Юлії Тимошенко з 1995 року, були закриті

Юлія Тимошенко на суді. 2001 р.

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Путін про пакт Молотова-Ріббентропа, Голокост і Бабин Яр: неоімперські амбіції та інструменталізація історії

Останнім часом помітно зросла активність російського президента у висловленні оцінок про історичні події та явища минулого. Зокрема це стосується чітко означеної європейцями ролі Сталіна і Гітлера у розв’язанні Другої світової війни, а також проблематики антисемітизму та Голокосту. Ще не вщухлі суперечки довкола виступу Владіміра Путіна 23 січня 2020 року в Єрусалимі, який ним сповна був використаний для пропаганди історичного наративу Кремля, і знову дискусія в світових медіа. Цього разу у зв’язку з публікацією 19 червня 2020 р. статті«75 років Великої Перемоги: спільна відповідальність перед історією і майбутнім», в якій, серед іншого, Путін згадує і про Пакт Молотова-Ріббентропа, і про Голокост, і про Бабин Яр…

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?