11 квітня в історії

1079 - за наказом польського короля стратили краківського єпископа Станісласа, який згодом буде канонізований і стане святим покровителем Польщі

1241 - король Бела IV Угорський ущент розбитий ханом Батиєм

1713 - укладенням Утрехтського миру завершилася війна за спадок іспанської корони між Францією з одного боку та Великою Британією, Нідерландами, Савойєю, Португалією та Прусією - з іншого. За цим договором Велика Британія отримала Гібралтар

1755 - народився Джеймс Паркінсон, англійський лікар

1857 - цар Олександр ІІ затвердив комплект державних гербів Росії - великий, малий, середній (загалом 110 малюнків) - із двоголовим орлом

Великий державний герб Росії, 1857 р.

1868 - у Японії скасовано державний інститут сьогунів

1893 - народився Лев Задов (Зіньковський), український і російський вояк-анархіст.
Начальник розвідки армії Нестора Махна, пізніше - працівник радянських спецорганів (розстріляний за обвинуваченнями у службових злочинах)

1894 - народився Еміль Кіо (Гіршфельд-Ренард), радянський артист цирку, знаменитий ілюзіоніст

1899 - Іспанія передала Пуерто-Ріко Сполученим Штатам

1909 - засновано місто, яке за рік назвуть Тель-Авівом

1921 - Айова стала першим штатом США, де запроваджено акциз на цигарки

1929 - метеорологи констатували міцну скутість річок Харківщини кригою. Таке явище спостерігалося вперше за останні 30 років. Натомість на Дніпропетровщині тривала велика повінь: у Павлограді знесено понад 200 будинків, з'явилися людські жертви

1944 - радянські війська взяли Керч, Джанкой та ін. населені пункти в Криму.
Німецькі війська зайняли райцентри Бучач і Коропець (Тернопільська обл.)

1945 - звільнення в'язнів німецького концентраційного табору Бухенвальд (перед приходом американських військ в'язні повстали й визволили себе самі)

1945 - у Москві підписано радянсько-югославський договір дружбу, взаємну допомогу й повоєнне співробітництво терміном на 20 років.
СРСР денонсує його вже в 1949 р. через погіршення відносин із Йосипом Броз Тіто

1945 - радянська влада заарештувала митрополита УГКЦ Йосипа Сліпого і низку греко-католицьких владик.
Згодом Сліпого обвинуватили у "ворожій діяльності проти УРСР, співпраці з німецькими окупантами" та засудили до восьми років ув'язнення

1948 - відбудована після війни мартенівська піч заводу "Запоріжсталь" видала першу плавку

1950 - секретар Львівського обкому КП(б)У Іван Грушецький направив секретарю ЦК КП(б)У Леоніду Мельникову доповідну записку про ситуацію у Львові після переселення українців із Польщі та поляків зі Львова.
Відзначено, що населення міста "засмічене" оунівським елементом і бандпомічниками із корінних жителів та українців, прибулих з Польщі (близько 12 тис. осіб).
За період із 1948 р. органами Міністерства державної безпеки у Львові виявлено і ліквідовано 29 антирадянських націоналістичних організацій і груп (арештовано 1108 осіб), виселено 522 сім'ї та одинаків (1238 осіб); внаслідок слабкості паспортного режиму і відсутності режимної приміської зони у місті переховувалися особи, які становили суспільну небезпеку.
Радянський керівник на Львівщині з метою встановлення суворого паспортного режиму прохав дозволити провести у Львові перепрописку всього населення, установити для Львова режимну зону в радіусі 2025 км і паспортизувати все населення, яке мешкало в межах даної зони

1953 - у США почався перший конгрес українських студентів Америки.
На конгресі засновано Центральний союз українських студентських товариств Америки (ЦеСУС)

1960 - Рада міністрів УРСР ухвалила постанову "Про створення в Києві державного літературно-меморіального музею Лесі Українки"

1963 - головою Верховної Ради УРСР обрано Олександра Корнійчука

1963 - на екрани СРСР вийшла кінокомедія Олексія Мішурина та Миколи Літуса "Королева бензоколонки" (Київської кіностудії ім. Довженка) з Надією Румянцевою у головній ролі.

Фільм, що стане дуже популярним, знімали на справжній автозаправці, що нині частково збереглася в місті Пирятин на трасі Київ-Харків

1979 - в автомобільній катастрофі на Київщині загинув Леонід Биков, український радянський актор і кінорежисер

1982 - статтею "Рагу з синьої птиці" в газеті "Комсомольская правда" почато кампанію цькування групи "Машина часу"

1984 - Костянтин Черненко обраний головою президії Верховної Ради СРСР

1985 - помер Енвер Ходжа, албанський диктатор

2006 - президент Ірану Махмуд Ахмадінеджад оголосив, що його країна успішно збагатила уран

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.