Спецпроект

Зневажений герой. До 90-ліття легендарного кримськотатарського льотчика Амет-хана Султана

Російські організації Криму не хочуть, щоб аеропорт носив ім'я радянського аса Амет-хана Султана, а пропонують назвати повітряні ворота Сімферополя на честь... князя Григорія Потьомкіна. Тільки б не кримський татарин!

Ахмет-хан Султан після повернення на базу

25 жовтня виповнилося 90 років від дня народження легендарного льотчика, двічі героя Радянського Союзу, уродженця Криму Амет-хана Султана. В автономній республіці ще минулого тижня розпочалися урочистості зі вшанування пам'яті видатного кримчанина.

Разом з тим депутати Верховної Ради Криму відмовилися дати ім'я уславленого льотчика Міжнародному аеропорту "Сімферополь", як цього просили Меджліс кримськотатарського народу, кримська громадськість, ветерани-льотчики з України, Росії і Франції.

Причин того, чому кримські депутати не захотіли, щоб сімферопольський аеропорт носив ім'я двічі героя Радянського Союзу Амет-хана Султана, знайшлося багато.

Втім, чи не всі, хто був проти того, щоб увічнити таким чином легендарного радянського льотчика, наголошували, що його національність - він був кримським татарином - до цього не має стосунку .

Лідер Російського блоку, депутат Олег Родивілов запропонував назвати аеропорт іменем іншого радянського льотчика, правда, росіянина за національністю. "Я, наприклад, пропонував ім'я льотчика, героя Радянського Союзу Острякова. Мені кажуть - він один раз герой. Але вибачте мене, він загинув у Севастополі! Наймолодший генерал Радянського Союзу! Чим він гірший?!" - зауважив Родивілов.

Інша група депутатів, членів "Російської общини Криму", пропонували дати аеропорту ім'я князя Потьомкіна - мовляв, він дуже багато зробив для Криму, хіба що льотчиком з історичних причин не став.

Депутат-регіонал Володимир Кличников наполягав на тому, що у столиці російського Дагестану Махачкалі вже є аеропорт імені Амет-хана Султана.

За його словами, згідно з нормами Міжнародної організації цивільної авіації, не може бути двох міжнародних аеропортів, названих одним іменем.

Один з ініціаторів присвоєння назви Амет-хана Султана сімферопольському аеропорту, член президії кримського парламенту Абмажит Сулейманов показує довідку: всі міжнародні аеропорти мають спеціальне кодування латинкою і не має значення, яке ім'я вони носять. Він каже, що тепер видно, хто з кримських депутатів займається політиканством.

Лідер Меджлісу Мустафа Джемілєв заявив, що рішення кримського парламенту ще раз підтвердило високий рівень татарофобії серед частини представників кримської влади.

Він висловив переконання, що з такими приниженнями Амет-хан зіштовхувався і раніше, а зараз їх переживають і живі ветерани-герої, і прості кримські татари.

Амет-хан Султан

Амет-хан Султан народився в Алупці і завжди вважав себе кримчанином та сином кримськотатарського народу. Велику Вітчизняну війну пройшов від першого до останнього дня.

Здійснив понад 600 бойових вильотів, особисто збив 30 і в складі групи - 19 літаків ворога.

Він двічі отримав звання героя Радянського Союзу, представлявся і втретє, але у 1956 році разом із групою високопоставлених партійних, державних і військових діячів з-поміж кримських татар підписав листа до радянського керівництва з проханням дозволити кримськотатарському народу повернутися на батьківщину. Це стало аргументом для влади утриматися від присвоєння високої відзнаки.

Амет-хан Султан був нагороджений також 11 бойовими орденами.

Після війни і аж до своєї трагічної загибелі у 1971 році продовжував літати - випробував літаки. На його рахунку тестування понад 100 типів літаків, за що отримав Державну премію Радянського Союзу і звання Заслуженого льотчика-випробовувача СРСР.

Заступник голови Меджлісу Рефат Чубаров в інтерв'ю Радіо Свобода заявив, що тема присвоєння імені Амет-хана Султана Сімферопольському міжнародному аеропорту не закрита, громадськість і далі вимагатиме гідного вшанування пам'яті героя.

Схожу думку висловив і голова Ради міністрів Криму Василь Джарти, який пообіцяв повернутися до цього питання після виборів

У серпні нинішнього року Меджліс закликав керівництво України і Криму вшанувати пам'ять уславленого льотчика-героя і надати його ім'я сімферопольському аеропорту.

До цього прохання приєдналися десятки громадських організацій і сотні відомих і простих людей з багатьох країн світу, в тому числі  об'єднання колишніх військових із України, Росії, а також Франції, зокрема, ветерани і нащадки льотчиків відомої ескадрильї «Нормандія».

Джерело: Радіо "Свобода"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.