Спецпроект

Російський імперіалізм. Вперше - українською мовою

Ця збірка статей провідних істориків світу розкриває розкриває саму сутність російського імперіалізму, починаючи від причин імперіалістичної поведінки Росії в історичному контексті й закінчуючи втіленням російських імперіалістичних планів у різних куточках імперії.

Книга за редакцією добре відомого як в Україні, так і за її межами історика, професора Ратґерського університету в США Тараса Гунчака "Російський імперіалізм від Івана Великого до Революції" побачила світ у 1974 та 2000 роках у США. Її досі не було перекладено українською, хоча саме для України вона має надзвичайно важливе значення.

Книга охоплює період від розпаду Монгольської імперії до більшовицької революції, проте містить проекції і на сучасність.

Зважаючи на той факт, що Росія й досі підтримує свій імідж імперії і намагається будь-якими методами втримати ті території, що стали російськими в результаті експансії (у тому числі й Україну), ця тема лишається актуальною для всіх пострадянських республік. Імперії, на думку Тараса Гунчака, тяжко розпрощатися зі своїм минулим.

Книгу видано 2010 р. Видавничим домом "Києво-Могилянська академія" за підтримки Наукового Товариства ім. Шевченка в Америці з Фонду ім. Олени Джуль.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.