Спецпроект

У Молдові вулицю назвали іменем соратника Гітлера

Влада селища Кодру, передмістя столиці Молдови Кишинева, ухвалила рішення про надання одній з вулиць імені румунського диктатора часів Другої Світової війни Іона Антонеску.

Примар (глава адміністрації) Кодру Віталій Мазур пояснив , що рішення пов'язано з тим, що саме на цій вулиці деякий час жив маршал Антонеску, "неофіційно мешканці так і називають її - там, де вілла Антонеску".

Не всі, однак, підтримали "відновлення історичної справедливості". Жителька Ріта Бабіна протестує - "Антонеску був товаришем по зброї Адольфа Гітлера – це люди, які мали угоду з дияволом, несли смерть і кров".

Представники Єврейського конгресу Молдови заявили, що мають намір звернутися до суду, бо, на їхню думку, присвоєння кварталу в селищі Кодру імені "нацистського злочинця" є блюзнірством і політичною короткозорістю.

1946 року колишній кондукатор Антонеску був розстріляний за вироком трибуналу як військовий злочинець. 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.