28 жовтня День вигнання нацистських окупантів з України

У кінці грудня 1942 р. почалося вигнання нацистських окупантів з території України. Проте тільки після 50-денної Курської битви влітку 1943 р. почалося безповоротне вигнання фашистів з території України.

Вже наприкінці вересня цього року Червона Армія контролювала 700 км лівого берега Дніпра. По­чалося форсування Дніпра радянськими військами. Увесь жовтень командування Червоної Армії підтягу­вало резерви і накопичувало війська на правому березі Дніпра, щоб взяти штурмом побудований німцями "Східний вал". Щоб підкреслити важливість цих дій і запалити війська на бойові подвиги, Ставка Верховно­го Головнокомандування перейменувала Воронезький, Степовий, Швденно-Західний і Південний фронти відповідно в 1-й, 2-й, 3-й, 4-й Український фронти. Це робилося заради агітації і пропаганди.

 форсування Дніпра

Трагедія ж цих визвольних днів в Україні полягає в тому, що за час боїв з фашистами так званими польо­вими військкоматами мобілізували цілими селами і без всякої підготовки і без зброї кидали на багнети німців українську молодь. Стратегічної потреби в цьо­му не було. Просто було всьому народові продемонст­ровано безжальне ставлення сталінської системи до свого народу.

Мешканці Вінниці вітають 38-му армію Першого Українського фронту, яка звільнила місто внаслідок Проскуровсько-Чернівецької операції. Березень 1944 року. Фото: Аркадій Шайхет. Джерело: waralbum.ru 

1944 став роком визволення українських земель від нацистських окупантів - 8 жовтня 1944 р. від ворога було звільнено останній населений пункт УРСР у її довоєнних межах — село Лавочне Дрого­бицької області. Офіційним днем визволення Украї­ни вважалось 14 жовтня 1944, коли відбулося уро­чисте засідання в Києві. А Закарпатську Україну радянські війська очистили від ворога силами 4-го Ук­раїнського фронту 28 жовтня 1944 року.

Читати також:

"Українські націоналісти проти гітлерівської Німеччини. Рух опору"

"Гітлер, Сталін і Україна: безжальні стратегії"

"Друга Світова війна по-українські. Думки вітчизняних істориків"

"28 жовтня в історії"

Українська культура у листівках і платівках діаспори

Українська листівка як засіб комунікації в українській повоєнній діаспорі представляє не тільки унікальне мистецьке явище, а як на мене, і мовну, лінгвістичну цінність. У час повоєнного тоталітаризму поштівки та музичні диски з українською музикою перетворилися на засіб підтримки рідних та близьких, як на поселеннях так і в Україні.

Останні форпости “русского міра” на Одещині

Останнім часом Україна завдяки наполегливій праці істориків, публіцистів, журналістів і блогерів розбірливіше дивиться на власну минувшину. Тепер без особливих зусиль середньостатистичний школяр “на пальцях” може пояснити, що Чорне море не копали древні “укри”, українську мову не вигадували в “австро-угорському генштабі”, Ленін не те, щоби не “зробив Україну”, а й узагалі тут ніколи не бував. І, найголовніше, як виявилося, не сучасні українські можновладці “переписують історію”. Її переписали радянські історики-фантасти, а нині їхню справу продовжують російські неоімперські пропагандисти.

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.

Молоде життя Євгена Побігущого-Рена

Незважаючи на польську займанщину, українське життя в Коломиї, зглядно у молоді, дуже активне і рухливе. Діють у місті два українські покоління – батьки молодих людей, і вони самі – нове покоління українських патріотів. Оці "молоді" страждають від програної боротьби батьків, їхнього сидіння і квиління про те, що треба змиритися з фактичним станом. Натомість молоді час від часу все голосніше ставлять своїм завданням визволення рідної землі від окупантів і загарбників, особливо ті, що вже воювали за Україну