28 жовтня День вигнання нацистських окупантів з України

У кінці грудня 1942 р. почалося вигнання нацистських окупантів з території України. Проте тільки після 50-денної Курської битви влітку 1943 р. почалося безповоротне вигнання фашистів з території України.

Вже наприкінці вересня цього року Червона Армія контролювала 700 км лівого берега Дніпра. По­чалося форсування Дніпра радянськими військами. Увесь жовтень командування Червоної Армії підтягу­вало резерви і накопичувало війська на правому березі Дніпра, щоб взяти штурмом побудований німцями "Східний вал". Щоб підкреслити важливість цих дій і запалити війська на бойові подвиги, Ставка Верховно­го Головнокомандування перейменувала Воронезький, Степовий, Швденно-Західний і Південний фронти відповідно в 1-й, 2-й, 3-й, 4-й Український фронти. Це робилося заради агітації і пропаганди.

 форсування Дніпра

Трагедія ж цих визвольних днів в Україні полягає в тому, що за час боїв з фашистами так званими польо­вими військкоматами мобілізували цілими селами і без всякої підготовки і без зброї кидали на багнети німців українську молодь. Стратегічної потреби в цьо­му не було. Просто було всьому народові продемонст­ровано безжальне ставлення сталінської системи до свого народу.

Мешканці Вінниці вітають 38-му армію Першого Українського фронту, яка звільнила місто внаслідок Проскуровсько-Чернівецької операції. Березень 1944 року. Фото: Аркадій Шайхет. Джерело: waralbum.ru 

1944 став роком визволення українських земель від нацистських окупантів - 8 жовтня 1944 р. від ворога було звільнено останній населений пункт УРСР у її довоєнних межах — село Лавочне Дрого­бицької області. Офіційним днем визволення Украї­ни вважалось 14 жовтня 1944, коли відбулося уро­чисте засідання в Києві. А Закарпатську Україну радянські війська очистили від ворога силами 4-го Ук­раїнського фронту 28 жовтня 1944 року.

Читати також:

"Українські націоналісти проти гітлерівської Німеччини. Рух опору"

"Гітлер, Сталін і Україна: безжальні стратегії"

"Друга Світова війна по-українські. Думки вітчизняних істориків"

"28 жовтня в історії"

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.