Правила спілкування та заборони для ЗМІ. Інструкція для Вермахту щодо захоплення Норвегії. ДОКУМЕНТИ

Національна бібліотека у Єрусалимі (Ізраїль) оприлюднила секретні документи нацистів часів Другої світової війни, які здобули британські командос під час рейду «Клеймор» у 1941 році.

Як повідомляє The Бабель із посиланням на ізраїльське видання Haaretz, документи містять детальну інструкцію для солдатів Вермахту про те, як спілкуватися та реагувати на образи з боку населення Норвегії під час захоплення країни.

 Фото: Arkiv i Nordland / Flickr

Довідково. "Клеймор" - рейд британських командос 4 березня 1941 року в глиб Норвегії на Лофотенські острови, де був центр виробництва риб'ячого жиру та гліцерину, що використовувалися в німецькій військовій економіці (виробництво вибухівки).

Британці змогли затопити кілька кораблів з вантажем, знищити 18 тисяч тонн продукції, а також захопити в полон 228 німців. Під час рейду британці здобули шифрувальні коди нацистів і частину шифрувальної машини "Енігма".

Водночас згадана Інструкція була у вигляді приписів і пам'ятки для кожного солдата Верхмату, який брав участь у Дансько-норвезькій операції.

Довідково. Навчання на Везері або Везерські маневри — німецька операція по захопленню Данії та Норвегії в квітні-червні 1940 року.

У ній вказувалося, що солдатам необхідно зберігати спокій і не вступати у політичні та релігійні дискусії з норвежцями.

У той же час, при загрозі для військ або майна армії, необхідно відповідати "з усією суворістю, бути безжальним і використовувати найсуворіші заходи".

 Фото: The British Government / National Library of Israel

Інший документ пропонує ряд прикладів різних можливих "образ" з боку місцевого населення, а також прийнятну реакцію і дії німецьких солдат:

Якщо солдата ображають за національною ознакою — за те, що він німець, порушника необхідно заарештувати.

Якщо командиру або солдату говорять про поразку, він повинен доповісти у поліцію безпеки (Гестапо).

Якщо дівчина образила або обділила увагою, натякнувши, що не буде говорити з німцем, то її потрібно заарештувати або доповісти у Гестапо.

У разі коли ображається гідність Німеччини, необхідно доповідати виключно у Гестапо.

Якщо під час проповіді священик дозволяє собі антинімецькі або визвольні висловлювання, солдат Вермахту поводиться стримано і доповідає у Гестапо.

Практично у кожному приписі рекомендувалося звертатися до Гестапо. Зазвичай на тих, хто потрапляв у поліцію безпеки навіть за дрібні гріхи, чекала сумна доля.

 Фото: The British Government / National Library of Israel

Розпорядження для ЗМІ

У документах були вказані інструкції і для норвезьких ЗМІ, серед яких була повна заборона на прогнози погоди та наказ "публікувати тільки такі новини, які призначені для того, щоб просувати або, принаймні, не перешкоджати політиці німецького Рейху".

"Новини Німеччини та Італії повинні публікуватися щодня і, за можливості, на першій смузі; при публікації будь-якого виду звіту слід проявляти максимальну обережність, щоб у ньому не було нічого, що могло б якимось чином призвести до заворушень серед населення;

будь-які посилання на колишні політичні питання Норвегії (питання про короля, партійну систему, профспілки тощо) заборонені; при публікації німецьких новин і новин з країн, з якими Німеччина воює, перевагу слід віддавати німецьким новинам, і це поширюється і на типографіку (верстка, заголовки, розмір шрифту тощо)", — йдеться у буклеті.

Заборонялося публікувати щоденні зведення погоди. У цю категорію входили метеорологічні огляди за тривалі періоди часу, збиток від поганої погоди, температура і непрямі посилання на погоду у спортивних новинах.

У звітах з економічних питань, незалежно від того, чи є вони короткими оголошеннями або докладними оглядами, належало уникати найменшої негативної тенденції.

Крім того, щодо повідомлень про внутрішню політику у Норвегії — всі атаки на німецьку владу, у прямій або прихованій формі, мали бути припинені.

Розпорядження наказувало всіляко підтримувати оптимістичну та радісну атмосферу у Норвегії.

Читайте також:

В Інтернет виклали збірник документів про насильство над цивільним населенням в 1941-1944 роках

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.