Спецпроект

У РПЦ Сталіна вже малюють на іконах

У боротьбі з "неканонічними" українськими православними церквами Московська патріархія не встигає відстежувати, що робиться, як кажуть, у неї під носом.

У храмі святого Миколи, який розташований у центрі Москви поблизу будівлями Російської державної бібліотеки в Москві, виявили ікону з зображенням... Йосифа Сталіна.  Вождь партії більшовиків і керівник безбожницької держави поруч канонізованої церквою Мотрони Московської - м'яко кажучи, дивне сусідство. 

 Благочинний храмів Центрального округу отець Володимир припустив, цитує його Delfi, що ікону могли написати у Покровському монастирі, де зберігаються мощі святої Мотрони. 

Існую легенда, що в 1941 році, на самому початку війни, коли нацистська армія наближалась до Москви, Сталін відвідав Мотрону і вона нібито сказала - "Русский народ победит, победа будет за тобой. Из начальства один ты не выедешь из Москвы". Офіційно ж, ні історики, ні ієрархи РПЦ не підтверджують факт такої зустрічі, вважаючи розмови про неї "мракобіссям".

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.