Спецпроект

У РПЦ Сталіна вже малюють на іконах

У боротьбі з "неканонічними" українськими православними церквами Московська патріархія не встигає відстежувати, що робиться, як кажуть, у неї під носом.

У храмі святого Миколи, який розташований у центрі Москви поблизу будівлями Російської державної бібліотеки в Москві, виявили ікону з зображенням... Йосифа Сталіна.  Вождь партії більшовиків і керівник безбожницької держави поруч канонізованої церквою Мотрони Московської - м'яко кажучи, дивне сусідство. 

 Благочинний храмів Центрального округу отець Володимир припустив, цитує його Delfi, що ікону могли написати у Покровському монастирі, де зберігаються мощі святої Мотрони. 

Існую легенда, що в 1941 році, на самому початку війни, коли нацистська армія наближалась до Москви, Сталін відвідав Мотрону і вона нібито сказала - "Русский народ победит, победа будет за тобой. Из начальства один ты не выедешь из Москвы". Офіційно ж, ні історики, ні ієрархи РПЦ не підтверджують факт такої зустрічі, вважаючи розмови про неї "мракобіссям".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.