Спецпроект

Двох голосів не вистачило для кладовища

Верховна Рада не підтримала ідею створення національного військового меморіального кладовища. За відповідний законопроект проголосували 224 нардепи.

Мета законопроекту, внесеного народним депутатом з фракції Партії регіонів, Вадимом Колесніченком, є «увічнення пам'яті загиблих воїнів-визволителів у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років, учасників війни в Афганістані, інших військових конфліктів і під час виконання службових обов'язків і присяги на вірність народу України».

Автор законопроекту, за даними Інтерфакс-Україна, пропонував передбачити у державному бюджеті на 2010 рік 6,6 млн. гривень на фінансування створення такого меморіалу.

Національне військове кладовище мало б бути розміщене в селищі Биківня під Києвом. Між іншим, саме там, де було розстріляно 100-120 тисяч киян, і знаходиться Державний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили».

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.