Спецпроект

Колумб не привозив сифіліс до Європи - сенсаційна знахідка

У Лондоні відкопали вчені знайшли сім людських скелетів, вигляд яких свідчить про те, що за життя їхні власники страждали на сифіліс.

Британські археологи зробили відкриття, що ставить під сумнів популярну в науковому середовищі гіпотезу , нібито сифіліс приїхав до Європи з Нового Світу на каравелах Христофора Колумба.

Вищезазначена гіпотеза заснована на тому, що перша в Європі епідемія сифілісу, свідчення про яку дійшли до наших днів, мала місце в самому кінці XV століття, невдовзі після завершення експедиції Колумба (1492-1493).

Проте під час недавніх масштабних розкопок у Лондоні вчені знайшли сім людських скелетів, вигляд яких явно свідчить про те, що за життя їх власники страждали на це венеричне захворювання, повідомляє сайт "Світова географія" .

Два з виявлених скелетів були поховані між 1200 і 1250 роками, а п'ять інших датуються 1250-1400 роками. Поряд з останками хворих були знайдені й інші скелети, а також різні предмети, в тому числі монети, що дало вченим додаткову можливість переконатися в правильності датування, заснованого на даних радіовуглецевого аналізу.

Всі сім скелетів були поховані у частині сучасного лондонського Іст-Енду, де за часів Римської імперії розташовувалося кладовище, а пізніше стояв найбільший в середньовічній Англії госпіталь, відомий під назвою Шпиталь Святої Марії, пацієнтами якого, найбільш імовірно, були всі семеро сифілітиків.

"Добре збережені скелети жертв захворювання свідчать про те, що всі ці люди відчували за життя сильні болі", - розповів фахівець всесвітньо відомого Лондонського Музею Брайан Коннелл. Зокрема, серед семи скелетів виявлені останки 10-річної дитини, якій хвороба, швидше за все, дісталася у спадок від матері.

За словами Коннелла, череп хлопчика, який мав би бути гладким, нагадує місячний пейзаж, а зуби в нього росли під кутом 45 градусів до щоки. Крім того, нещасна дитина, ймовірно, була сліпою.

Страшна знахідка свідчить про те, що Колумб і його команда не мають жодного відношення до появи сифілісу в Європі, а те, що час першої задокументованої епідемії захворювання пов'язували з періодом відкриття Америки, - не більш ніж випадковість.

"Люди завжди шукали тих, на кого можна покласти провину", - відзначив учений, нагадавши, що англійці здавна називали сифіліс "французькою хворобою", в той час як, наприклад, у Нідерландах він був відомий як "іспанська хвороба".

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.