В Польщі знайшли документи реального Джеймса Бонда

Бонд балакучий, але дуже обережний і "цікавиться жінками"

Про це повідомляє директор Архіву СБУ Андрій Когут з посиланням на Архів ІПН Польщі.

В Архіві ІПН Польщі знайшли документи про реального британського розвідника Джеймса Бонда.

"Джеймс Бонд прибув до Польщі 18 лютого 1964 р. Його офіційна посада — секретар-архівіст Військового аташате посольства Великої Британії. Приїзд такого відомого агента не залишився непоміченим співробітниками 2-го Департаменту (контррозвідки) Міністерства внутрішніх справ ПНР – йдеться у повідомленні, -

Створено справу оперативного нагляду під кодовою назвою "Самек", а він сам перебуває під постійним та пильним спостереженням. Встановлено, що Бонд балакучий, але дуже обережний і "цікавиться жінками".

Контактів з громадянами Польщі — не зафіксовано. У жовтні та листопаді 1964 року разом із двома працівниками аташату відвідував Білостоцьке та Ольштинське воєводства, щоб "проникнути на військові об'єкти".

Ймовірно, що спостереження за діями агента 007 не залишилось для нього непоміченим. Тож швидше всього, що він прийшов до висновку, що шансів отримати цінну інформацію немає.

Через це, 21 січня 1965 року Джеймс Бонд покинув територію Польської Народної Республіки. Результатом його перебування стали дані в картотеці та фрагментарні документи оперативного спостереження".

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.