В Польщі знайшли документи реального Джеймса Бонда

Бонд балакучий, але дуже обережний і "цікавиться жінками"

Про це повідомляє директор Архіву СБУ Андрій Когут з посиланням на Архів ІПН Польщі.

В Архіві ІПН Польщі знайшли документи про реального британського розвідника Джеймса Бонда.

"Джеймс Бонд прибув до Польщі 18 лютого 1964 р. Його офіційна посада — секретар-архівіст Військового аташате посольства Великої Британії. Приїзд такого відомого агента не залишився непоміченим співробітниками 2-го Департаменту (контррозвідки) Міністерства внутрішніх справ ПНР – йдеться у повідомленні, -

Створено справу оперативного нагляду під кодовою назвою "Самек", а він сам перебуває під постійним та пильним спостереженням. Встановлено, що Бонд балакучий, але дуже обережний і "цікавиться жінками".

Контактів з громадянами Польщі — не зафіксовано. У жовтні та листопаді 1964 року разом із двома працівниками аташату відвідував Білостоцьке та Ольштинське воєводства, щоб "проникнути на військові об'єкти".

Ймовірно, що спостереження за діями агента 007 не залишилось для нього непоміченим. Тож швидше всього, що він прийшов до висновку, що шансів отримати цінну інформацію немає.

Через це, 21 січня 1965 року Джеймс Бонд покинув територію Польської Народної Республіки. Результатом його перебування стали дані в картотеці та фрагментарні документи оперативного спостереження".

 

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.