ЮНЕСКО виключила ліверпульський порт зі списку об'єктів Всесвітньої спадщини

Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) виключила ліверпульський порт зі списку об'єктів Всесвітньої спадщини через будівництво великого готельно-офісного комплексу

Як передає Укрінформ, про це йдеться у пресрелізі організації.

В ЮНЕСКО мотивували свої рішення "незворотною втратою атрибутів, що передають видатну універсальну цінність об'єкта".

 

Зазначається, що ліверпульський порт був включений в список ЮНЕСКО ще у 2004 році. Проте вже у 2012 році він опинився в списку об'єктів Всесвітньої спадщини, що перебувають під загрозою знищення через плани влади щодо будівництва комплексу Liverpool Waters. Відтоді проєкт продовжував реалізовуватися разом з іншими розробками як на території порту, так і в його буферній зоні.

Комітет ЮНЕСКО вважає, що ці конструкції шкодять автентичності та цілісності порту.

"Історичний центр Ліверпуля та причали були внесені до списку об'єктів Всесвітньої спадщини як свідчення розвитку одного з найбільших світових торгових центрів у 18-19 століттях. Це місце також демонструвало новаторські розробки сучасних докових технологій, транспортних систем та управління портами", - заявили в організації.

Зазначається, що порт у Ліверпулі став третім в історії об'єктом, виключеним зі списку Всесвітньої спадщини. Раніше з цього списку були виключені заповідник антилоп-ориксів в Омані, та долина річки Ельба в німецькому Дрездені.

Як відомо, Світова спадщина ЮНЕСКО — видатні культурні та природні цінності, що вважаються надбанням усього людства. Ці цінності перелічені в списку ЮНЕСКО.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище