ЮНЕСКО виключила ліверпульський порт зі списку об'єктів Всесвітньої спадщини

Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) виключила ліверпульський порт зі списку об'єктів Всесвітньої спадщини через будівництво великого готельно-офісного комплексу

Як передає Укрінформ, про це йдеться у пресрелізі організації.

В ЮНЕСКО мотивували свої рішення "незворотною втратою атрибутів, що передають видатну універсальну цінність об'єкта".

 

Зазначається, що ліверпульський порт був включений в список ЮНЕСКО ще у 2004 році. Проте вже у 2012 році він опинився в списку об'єктів Всесвітньої спадщини, що перебувають під загрозою знищення через плани влади щодо будівництва комплексу Liverpool Waters. Відтоді проєкт продовжував реалізовуватися разом з іншими розробками як на території порту, так і в його буферній зоні.

Комітет ЮНЕСКО вважає, що ці конструкції шкодять автентичності та цілісності порту.

"Історичний центр Ліверпуля та причали були внесені до списку об'єктів Всесвітньої спадщини як свідчення розвитку одного з найбільших світових торгових центрів у 18-19 століттях. Це місце також демонструвало новаторські розробки сучасних докових технологій, транспортних систем та управління портами", - заявили в організації.

Зазначається, що порт у Ліверпулі став третім в історії об'єктом, виключеним зі списку Всесвітньої спадщини. Раніше з цього списку були виключені заповідник антилоп-ориксів в Омані, та долина річки Ельба в німецькому Дрездені.

Як відомо, Світова спадщина ЮНЕСКО — видатні культурні та природні цінності, що вважаються надбанням усього людства. Ці цінності перелічені в списку ЮНЕСКО.

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.