Спецпроект

Губернатор Чмирь проти директора архіву

Сумська обласна влада чинить тиск з метою звільнення керівника місцевого архіву Геннадія Іванущенка. Сумський архів - єдиний, який повністю оцифрував усі 57 тисяч актових записів про смерть людей від Голодомору 1932-1933 років на Сумщині.

Центр досліджень визвольного руху занепокоєний фактами тиску на історика Геннадія Іванущенка, директора Державного архіву Сумської області, члена Вченої ради ЦДВР.

У розісланій заяві колективу центру повідомляється, що протягом п'яти останніх місяців представники місцевої влади цілеспрямовано шукають «вагомі» підстави для звільнення Г. Іванущенка. Після несприйняття директором ДАСО пропозиції піти «за власним бажанням», в архіві розпочато «розслідування» та робляться спроби звільнити історика шляхом оголошення «необхідної» кількості доган на основі спотворених і штучно підібраних «фактів».

Геннадій Іванущенко - відомий історик, автор та упорядник книг «Залізом і кров'ю» (2001), «Голодомор 1932-1933 років: очима свідків, мовою документів (Северинівська сільрада Сумського району)» (2003), «Українська революція 1917-1920 років у листівках і газетах» (2005), «ОУН-УПА на Сумщині», т. 1 (2007) і т. 2 (2009), «Українське відродження 1917-1920 рр. на Сумщині» т. 1 (2010).

Сумський архів під керівництвом Іванущенка - єдиний архів, який повністю оцифрував усі 57 тисяч актових записів про смерть людей в період Голодомору 1932-1933 років. Архів веде міжнародну співпрацю з архівістами Великої Британії та Росії, його працівники без належного фінансування, на ентузіазмі створили велику за обсягом електронну базу історичних документів, серед обласних архівів лише наукове видання Сумського архіву «Сумський історико-архівний журнал» має гриф ВАКу.

ЦДВР розцінює дії керівництва місцевої влади як "свідоме перешкоджання професійній діяльності історика, намагання обмежити доступ до архівних документів в Сумському архіві та взяття під ідеологічний партійний контроль наукових досліджень".

Нагадаємо, що тиск та перешкоджання діяльності істориків Україні підтверджує низка фактів, серед яких: незаконне затримання СБУ та вилучення наукових праць та копій архівних документів історика Руслана Забілого, перешкоджання роботі музею «Тюрма на Лонцького», закриття виставки, присвяченої борцям за незалежність України на Сумщині, яка експонувалась у приміщенні Сумської ОДА.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.