Спецпроект

СУМСЬКИЙ ІСТОРИК: МЕНЕ ХОЧУТЬ ЗВІЛЬНИТИ ЗА ДОСЛІДЖЕННЯ ГОЛОДОМОРУ

Треба встигнути скачати файли про Голодомор з електронного архіву, поки і його не прикрили?

Директор державного архіву Сумської області Геннадій Іванущенко заявляє, що влада намагається його звільнити за дослідження Голодомору і визвольного руху на Сумщині.

Про це він сказав в коментарі офіційному сайту "За Україну!"
 
"Я постійно працюю над темою українського визвольного руху на Сумщині. Ми вже склали хронологію ХХ ст. по визвольному рухові, - сказав історик, - Ми видали перший том збірника документів "Українське відродження 1917-1920 рр. на Сумщині", вже вийшло два томи про ОУН-УПА на Сумщині. Далі готуємо до видання працю про повстанський рух 1920-1930-х рр. і вже на підході праця про дисидентів "Інакодумство на Сумщині".

"Ми являємося єдиним обласним архівом, який не просто опрацював матеріали про Голодомор і визвольний рух, а оцифрував їх. Це значно полегшує роботу дослідників. Окрім того ми створили потужний інтернет-ресурс, де ці матеріали доступні в електронному вигляді", - зауважив Геннадій Іванущенко.

"Тобто ми ведемо системну роботу по відновленню історичної пам’яті. Напевно, це певним особам з влади не подобається", - зазначив Іванущено, який водночас є головою Сумської районної організації партії "За Україну!".

Історик розповів, що на початку липня його викликали до Сумської облдержадміністрації "на розмову", де сказали, що голова адміністрації знайшов на його місце іншу людину і запропонували написати заяву на звільнення за власним бажанням.

"Я відмовився і сказав, що не граю в такі ігри. Після цього мені сказали, що звільнять іншими способам. Це почалося вже буквально через місяць – стали шукати причинити, направляти перевірки. В результаті мені винесли догану за погане збереження документів, на що достатніх коштів звісно адміністрація не виділяє і на наші звернення з цього приводу не реагувала»", - сказав Геннадій Іванущенко.

За його словами, люди, близькі до керівництва області, повідомили, що справжні причини нападків пов’язані з дослідженням Голодомору і передусім українського визвольного руху.
 
"Влада наївно вважає, що коли поставить на моє місце свою людину, то встановлять контроль над історією», - підсумував Іванущенко.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.