Будинок Олександра Олеся в Сумах СБУ передасть місту

В управлінні Служби безпеки України в Сумській області погодилися повернути у відання Сумської ОТГ будівлю, у якій жив Олександр Олесь

Про це повідомляє Суспільне.

Згідно з повідомленням, до Служби безпеки надійшли звернення Національної спілки письменників України та громадської організації "Сумське земляцтво", у яких висловлювалося прохання передати будівлю на вулиці Петропавлівській, 83 до відання Сумської міської ради з метою облаштування в ній літературно-меморіального музею Олександра Олеся.

E Сумах ініціювали створення музею українського поета Олександра Олеся і мистецького центру в будинку, де колись жив він та його родичі. Останні 25 років тут розміщувався один з відділів СБУ.

Кілька останніх років будівля стоїть пуста, від роботи будівельної техніки поблизу у ній з'явилися тріщини в стінах на другому поверсі. 

Про це розповідав директор департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міськради Юрій Клименко.

Літературознавець Сергій П'ятаченко розповів, що в цій будівлі поет Олександр Кандиба (відомий під псевдонімом - Олександр Олесь) мешкав близько 15 років. Окрім цього, тут жила його мати та дві сестри, коли вони переїхали до Сум з Білопілля.

Будинок Олеся в Сумах - це двоповерхова споруда з аркою у середмісті Сум на вулиці Петропавлівській, який має статус пам'ятки архітектури місцевого значення. Меморіальна дошка на фасаді розповідає про те, що на початку ХХ століття тут жив український поет Олександр Олесь.

 

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.