Спецпроект

Сумський мер підтримує ліквідацію радянських пам'ятників

Мер Сум Геннадій Мінаєв виступає за створення музею радянського минулого в Україні й одночасну ліквідацію радянських пам'ятників у країні.

Про це він заявив в ефірі одного з телеканалів.

 

"Усе можна робити чистими руками й у законодавчому й у прямій дії громадян. Перед нами нормальний шлях Латвії: там, де всі речі тоталітарного минулого зібрані в одному музеї в центрі Риги, на березі ріки, і всі латвійці можуть зайти в цей музей і подивитися. Але на території Латвії таких символів тоталітарного минулого немає", - сказав Мінаєв, відповідаючи на запитання, яким способом необхідно позбутися від радянських пам'ятників, зокрема Леніна.

 

Він наголосив, що країна не буде демократичною й вільною, якщо вона не може й не хоче демонтувати символи тоталітарного минулого.

 

У свою чергу депутат Верховної Ради, голова Сумського відділення "Свободи" Ігор Мірошниченко зазначив, що демонтований пам'ятник Леніну можна направити на суспільні потреби.

 

"Міліція сказала, що це об'єкт благоустрою. Для того щоб цей об'єкт благоустрою був корисним для суспільства, ми мали намір знести цей пам'ятник, демонтувати всі бетонні уламки й залатати ними діри на дорогах", - розповів парламентарій.

 

На його думку, пам'ятники й назви вулиць на честь Леніна свідчать про те, що Україна не позбулася від комуністичного минулого, і населення продовжує виховуватися на ідеології, що далека українському народу.

 

Як повідомлялось раніше, міліція почала кримінальне провадження групи людей на чолі з депутатом Мірошниченком, які 15 лютого зруйнували пам'ятник Леніну в Охтирці Сумської області.

Партія "Свобода" виступає за будівництво церкви на місці пам'ятника, знесеного її активістами.

Сумський обласний комітет Комуністичної партії вимагає покарати ініціаторів зносу.

 

Теми

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.