Спецпроект

Сумський мер підтримує ліквідацію радянських пам'ятників

Мер Сум Геннадій Мінаєв виступає за створення музею радянського минулого в Україні й одночасну ліквідацію радянських пам'ятників у країні.

Про це він заявив в ефірі одного з телеканалів.

 

"Усе можна робити чистими руками й у законодавчому й у прямій дії громадян. Перед нами нормальний шлях Латвії: там, де всі речі тоталітарного минулого зібрані в одному музеї в центрі Риги, на березі ріки, і всі латвійці можуть зайти в цей музей і подивитися. Але на території Латвії таких символів тоталітарного минулого немає", - сказав Мінаєв, відповідаючи на запитання, яким способом необхідно позбутися від радянських пам'ятників, зокрема Леніна.

 

Він наголосив, що країна не буде демократичною й вільною, якщо вона не може й не хоче демонтувати символи тоталітарного минулого.

 

У свою чергу депутат Верховної Ради, голова Сумського відділення "Свободи" Ігор Мірошниченко зазначив, що демонтований пам'ятник Леніну можна направити на суспільні потреби.

 

"Міліція сказала, що це об'єкт благоустрою. Для того щоб цей об'єкт благоустрою був корисним для суспільства, ми мали намір знести цей пам'ятник, демонтувати всі бетонні уламки й залатати ними діри на дорогах", - розповів парламентарій.

 

На його думку, пам'ятники й назви вулиць на честь Леніна свідчать про те, що Україна не позбулася від комуністичного минулого, і населення продовжує виховуватися на ідеології, що далека українському народу.

 

Як повідомлялось раніше, міліція почала кримінальне провадження групи людей на чолі з депутатом Мірошниченком, які 15 лютого зруйнували пам'ятник Леніну в Охтирці Сумської області.

Партія "Свобода" виступає за будівництво церкви на місці пам'ятника, знесеного її активістами.

Сумський обласний комітет Комуністичної партії вимагає покарати ініціаторів зносу.

 

Теми

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.