Спецпроект

Сумський мер підтримує ліквідацію радянських пам'ятників

Мер Сум Геннадій Мінаєв виступає за створення музею радянського минулого в Україні й одночасну ліквідацію радянських пам'ятників у країні.

Про це він заявив в ефірі одного з телеканалів.

 

"Усе можна робити чистими руками й у законодавчому й у прямій дії громадян. Перед нами нормальний шлях Латвії: там, де всі речі тоталітарного минулого зібрані в одному музеї в центрі Риги, на березі ріки, і всі латвійці можуть зайти в цей музей і подивитися. Але на території Латвії таких символів тоталітарного минулого немає", - сказав Мінаєв, відповідаючи на запитання, яким способом необхідно позбутися від радянських пам'ятників, зокрема Леніна.

 

Він наголосив, що країна не буде демократичною й вільною, якщо вона не може й не хоче демонтувати символи тоталітарного минулого.

 

У свою чергу депутат Верховної Ради, голова Сумського відділення "Свободи" Ігор Мірошниченко зазначив, що демонтований пам'ятник Леніну можна направити на суспільні потреби.

 

"Міліція сказала, що це об'єкт благоустрою. Для того щоб цей об'єкт благоустрою був корисним для суспільства, ми мали намір знести цей пам'ятник, демонтувати всі бетонні уламки й залатати ними діри на дорогах", - розповів парламентарій.

 

На його думку, пам'ятники й назви вулиць на честь Леніна свідчать про те, що Україна не позбулася від комуністичного минулого, і населення продовжує виховуватися на ідеології, що далека українському народу.

 

Як повідомлялось раніше, міліція почала кримінальне провадження групи людей на чолі з депутатом Мірошниченком, які 15 лютого зруйнували пам'ятник Леніну в Охтирці Сумської області.

Партія "Свобода" виступає за будівництво церкви на місці пам'ятника, знесеного її активістами.

Сумський обласний комітет Комуністичної партії вимагає покарати ініціаторів зносу.

 

Теми

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.