Спецпроект

Сумський мер підтримує ліквідацію радянських пам'ятників

Мер Сум Геннадій Мінаєв виступає за створення музею радянського минулого в Україні й одночасну ліквідацію радянських пам'ятників у країні.

Про це він заявив в ефірі одного з телеканалів.

 

"Усе можна робити чистими руками й у законодавчому й у прямій дії громадян. Перед нами нормальний шлях Латвії: там, де всі речі тоталітарного минулого зібрані в одному музеї в центрі Риги, на березі ріки, і всі латвійці можуть зайти в цей музей і подивитися. Але на території Латвії таких символів тоталітарного минулого немає", - сказав Мінаєв, відповідаючи на запитання, яким способом необхідно позбутися від радянських пам'ятників, зокрема Леніна.

 

Він наголосив, що країна не буде демократичною й вільною, якщо вона не може й не хоче демонтувати символи тоталітарного минулого.

 

У свою чергу депутат Верховної Ради, голова Сумського відділення "Свободи" Ігор Мірошниченко зазначив, що демонтований пам'ятник Леніну можна направити на суспільні потреби.

 

"Міліція сказала, що це об'єкт благоустрою. Для того щоб цей об'єкт благоустрою був корисним для суспільства, ми мали намір знести цей пам'ятник, демонтувати всі бетонні уламки й залатати ними діри на дорогах", - розповів парламентарій.

 

На його думку, пам'ятники й назви вулиць на честь Леніна свідчать про те, що Україна не позбулася від комуністичного минулого, і населення продовжує виховуватися на ідеології, що далека українському народу.

 

Як повідомлялось раніше, міліція почала кримінальне провадження групи людей на чолі з депутатом Мірошниченком, які 15 лютого зруйнували пам'ятник Леніну в Охтирці Сумської області.

Партія "Свобода" виступає за будівництво церкви на місці пам'ятника, знесеного її активістами.

Сумський обласний комітет Комуністичної партії вимагає покарати ініціаторів зносу.

 

Теми

Десять слів про Євгена Сверстюка

Якось у дитинстві Євген Сверстюк на запитання: ким ти хочеш бути, відповів: «Хочу сидіти в тюрмі за Україну». У сім’ї, де брат Дмитро загинув в УПА, а брат Яків був засуджений за діяльність в ОУН, Євген дитиною не бачив іншої стежки як продовження їхньої боротьби. Його зброєю було – Слово. І за нього таки відсидів 12 років концтаборів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.