У Сумах відкрили музей російсько-української війни "Криївка Слави". ВІДЕО

У двох кімнатах навчального закладу розмістили експонати, привезені з зони бойових дій, у тому числі Донецького аеропорту.

У Сумах живе найстарший його захисник, йому зараз 74 роки. Наймолодший "кіборг", сумчанин із позивним "Сєвєр", загинув там у листопаді 2014 року, - повідомляє UA.Cуми.

 

"Сергій Табала, він же "Сєвєр" - наш наймолодший кіборг, який загинув у Донецькому аеропорту. Друг "Ділі" - мешканець Конотопа, який навчався у нашому Педагогічному університеті. "Фугас" - Едік Лобода з с. Підопригори.

Він останнім часом воював у Добровольчому українському корпусі, потім певний час мешкав у м. Суми, потім вступив до лав 24-ї бригади імені Короля Данила. На превеликий жаль, загинув у м. Мар'їнка в цьому році 3 липня", - розповідає командир 20-ї резервної сотні ДУК "Правий сектор" Сергій Супрун.

Серед тих, хто в строю – найстарший "кіборг" України – Олександр Салов із позивним "Тінь". Чоловіку цього року 74-ри. Разом із "Сєвєром" він захищав Донецький аеропорт.

Експозиція постійна, буде поповнюватися експонатами. Поки музей не має екскурсоводів, говорить директорка навчального закладу Юлія Котлярова.



Довідково. "Криївка Слави" - це Всеукраїнський проєкт по створенню в усіх обласних центрах музейних кімнат, присвячених російсько-українській війні нашого часу. На стендах розміщують оповіді про земляків, які захищали та захищають Україну на Сході.

Десять слів про Євгена Сверстюка

Якось у дитинстві Євген Сверстюк на запитання: ким ти хочеш бути, відповів: «Хочу сидіти в тюрмі за Україну». У сім’ї, де брат Дмитро загинув в УПА, а брат Яків був засуджений за діяльність в ОУН, Євген дитиною не бачив іншої стежки як продовження їхньої боротьби. Його зброєю було – Слово. І за нього таки відсидів 12 років концтаборів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.