У Сумах відкрили музей російсько-української війни "Криївка Слави". ВІДЕО

У двох кімнатах навчального закладу розмістили експонати, привезені з зони бойових дій, у тому числі Донецького аеропорту.

У Сумах живе найстарший його захисник, йому зараз 74 роки. Наймолодший "кіборг", сумчанин із позивним "Сєвєр", загинув там у листопаді 2014 року, - повідомляє UA.Cуми.

 

"Сергій Табала, він же "Сєвєр" - наш наймолодший кіборг, який загинув у Донецькому аеропорту. Друг "Ділі" - мешканець Конотопа, який навчався у нашому Педагогічному університеті. "Фугас" - Едік Лобода з с. Підопригори.

Він останнім часом воював у Добровольчому українському корпусі, потім певний час мешкав у м. Суми, потім вступив до лав 24-ї бригади імені Короля Данила. На превеликий жаль, загинув у м. Мар'їнка в цьому році 3 липня", - розповідає командир 20-ї резервної сотні ДУК "Правий сектор" Сергій Супрун.

Серед тих, хто в строю – найстарший "кіборг" України – Олександр Салов із позивним "Тінь". Чоловіку цього року 74-ри. Разом із "Сєвєром" він захищав Донецький аеропорт.

Експозиція постійна, буде поповнюватися експонатами. Поки музей не має екскурсоводів, говорить директорка навчального закладу Юлія Котлярова.



Довідково. "Криївка Слави" - це Всеукраїнський проєкт по створенню в усіх обласних центрах музейних кімнат, присвячених російсько-українській війні нашого часу. На стендах розміщують оповіді про земляків, які захищали та захищають Україну на Сході.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.

Формула краси. Дерев’яні церкви України: втрачене мистецтво?

Українські дерев'яні церкви – це фольклор, тільки в архітектурі. Збудовані переважно безіменними для нас майстрами на замовлення спільноти, громади села – вони могли бути (а могли не бути) шедеврами, але завжди втілювали народну уяву про красу, про велич, про присутність Бога на землі. Можливо тому знищення храмів більшовиками українці сприймали як саморуйнування. Дерев'яні церкви зникали з різних причин (вогонь і вода, шашель і грибок, занепад громади), але саме насильницька, свідома деструкція була найболіснішою – через неприродність втрати.

Леся Українка: про що не пишуть у підручниках

Хвора, сумна і з грабельками – такою навчили нас бачити Лесю Українку. Але якою вона була насправді? На щастя, Лариса Косач одна з небагатьох класиків, чий архів (зокрема, листування) вдалося зберегти, а з ним і цілу історію української літератури та життя культурної еліти зламу ХІХ і ХХ століть. Завдяки цим архівам ми можемо подивитися на неї по-новому, а заразом і на цілу епоху: час тендітних дам, літературних вечорів, перших курортів, трамваїв і краси епістолярного стилю…