У Сумах відкрили музей російсько-української війни "Криївка Слави". ВІДЕО

У двох кімнатах навчального закладу розмістили експонати, привезені з зони бойових дій, у тому числі Донецького аеропорту.

У Сумах живе найстарший його захисник, йому зараз 74 роки. Наймолодший "кіборг", сумчанин із позивним "Сєвєр", загинув там у листопаді 2014 року, - повідомляє UA.Cуми.

 

"Сергій Табала, він же "Сєвєр" - наш наймолодший кіборг, який загинув у Донецькому аеропорту. Друг "Ділі" - мешканець Конотопа, який навчався у нашому Педагогічному університеті. "Фугас" - Едік Лобода з с. Підопригори.

Він останнім часом воював у Добровольчому українському корпусі, потім певний час мешкав у м. Суми, потім вступив до лав 24-ї бригади імені Короля Данила. На превеликий жаль, загинув у м. Мар'їнка в цьому році 3 липня", - розповідає командир 20-ї резервної сотні ДУК "Правий сектор" Сергій Супрун.

Серед тих, хто в строю – найстарший "кіборг" України – Олександр Салов із позивним "Тінь". Чоловіку цього року 74-ри. Разом із "Сєвєром" він захищав Донецький аеропорт.

Експозиція постійна, буде поповнюватися експонатами. Поки музей не має екскурсоводів, говорить директорка навчального закладу Юлія Котлярова.



Довідково. "Криївка Слави" - це Всеукраїнський проєкт по створенню в усіх обласних центрах музейних кімнат, присвячених російсько-українській війні нашого часу. На стендах розміщують оповіді про земляків, які захищали та захищають Україну на Сході.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.