Спецпроект

Поляк Адам Ротфельд вимагає від інституту "Яд Вашем" визнати Шептицького праведником

Колишній міністр закордонних справ Польщі Адам Ротфельд стверджує, що Митрополит Української греко-католицької церкви Андрей Шептицький повинен отримати титул "Праведника світу".

Цей впливовий польський політик наголошує, що неодноразові несправедливі рішення ізраїльського музею "Яд ва-Шем" щодо Шептицького лягають тінню на авторитет цієї установи.

Професор Адам Ротфельд – співголова польсько-російської комісії з важких питань та член так званої "групи мудреців" Північноатлантичного блоку. Саме ця група створила проект нової стратегії НАТО.

На думку Ротфельда, надання титулу праведника Андрею Шептицькому – справа честі для тих, хто зобов’язаний митрополитові життям. Про це він сказав радіо "Свобода".

Дискусію "Праведники та забуті" організували Музей історії польських євреїв, Фонд роду Шептицьких та тижневик Polityka. У цій дискусії взяли участь врятовані під час Голокосту євреї, а також відомі публіцисти, священики та історики, зокрема колишній посол Польщі в Ізраїлі Мацєй Козловський.

Учасники дебатів намагалися відповісти на запитання, чому меморіал пам’яті "Яд ва-Шем", всупереч неодноразовим зверненням урятованих євреїв, дотепер не визнав Шептицького "Праведником світу".

Під час дискусії йшлося про те, що особи, відповідальні за надання почесного титулу, керувалися антиісторичними аргументами. Зокрема, закидали Шептицькому співпрацю з фашистською Німеччиною, не вникаючи в нюанси й обставини воєнних подій, а також посилаючись на документи сумнівного походження.

"Люди, котрі в "Яд ва-Шем" ухвалювали рішення про ненадання титулу "Праведника" Андрею Шептицькому, мають досить слабке, можна навіть сказати – майже нульове уявлення про цю справу. Вони жили в інших обставинах, тож це рішення вони ухвалювали так само, як ухвалюється багато адміністративних рішень на підставі якихось доносів, папірців та різних документів, що були свідомо фабриковані, фальшовані", – сказав Адам Ротфельд.

Він розповів присутнім історію свого врятування. Він був одним із тих єврейських дітей, яких за дорученням Митрополита Шептицького переховували греко-католицькі монахи. Ченці з монастиря в селі Унів вивезли його ще 3-річним хлопчиком із рідного містечка Перемишляни на Львівщині й сховали в монастирі.

Адам – єдиний з усієї родини Ротфельдів, хто вцілів під час Голокосту. Загалом завдяки Шептицькому врятувалося 150 євреїв. Більшість із них – діти.
 
Україна - на четвертому місці у світі за кількістю "Праведників". Про те, як їх шукають, читайте в розділі "Дайджест"
 
У 2005 році Адам Ротфельд, на той час міністр закордонних справ Польщі, встановив в Унівському монастирі меморіальну дошку з подякою за порятунок героїчним братам Шептицьким. Ротфельд вважає дивним той факт, що "Яд ва-Шем", надаючи титул праведника Климентію Шептицькому, брату Андрея, злегковажив щодо головного організатора акції рятування євреїв.

Про несправедливе рішення "Яд ва-Шем" щодо Шептицького Ротфельд розмовляв із прем’єр-міністром, президентом та міністром закордонних справ Ізраїлю.

Ротфельд переконаний, що в "Яд ва-Шем" ухвалять справедливе рішення ще за життя тих, кого Шептицький врятував від смерті. Він каже, що у справі Андрея Шептицького є неспростовні докази його героїчної постави під час Голокосту.

А в коментарі для Радіо Свобода Ротфельд наголосив, що навіть колишній голова тієї комісії, котра не раз голосувала проти визнання Митрополита Шептицького "Праведником світу", незадовго до своєї смерті змінив свою думку, визнав свою помилку.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.