Спецпроект

В Росії встановили меморіальну дошку брату Андрея Шептицького

Архімандрит Української греко-католицької церкви Климентій Шептицький помер у Володимирському централі.

Як повідомили власному кореспонденту УНІАН в Росії у Посольстві України у Москві, дошку встановлено на Князь-Володимирському кладовищі міста Володимира, де 30 жовтня відбувся мітинг зі вшанування пам’яті жертв політичних репресій .

Від Посольства України в Росії до меморіальної дошки архімандриту Шептицькому поклали кошик з квітами.

Заходи у Володимирі проходили за участі керівництва адміністрації області, представників посольств Естонії, Литви, Польщі та України в Російській Федерації, громадських та релігійних організацій.

У 1947 році видатний український церковний та громадський діяч, архімандрит УГКЦ К.Шептицький, брат митрополита УГКЦ Андрея Шептицького, був заарештований НКВС, засуджений до позбавлення волі і утримувався у Володимирській в’язниці, де помер 1 травня 1951 року.

2001 року Папа Римський Іоанн Павло ІІ проголосив архімандрита Шептицького блаженним священномучеником.

Учора виповнилося 66 років від смерті митрополита УГКЦ Андрея Шептицького.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.