Спецпроект

Табачник: "Про галичан я говорив не як міністр, а як людина"

Нинішній міністр освіти відмовився вибачитися перед мешканцями Західної України за власні слова про "вбивць, зрадників і посібників гітлерівських катів".

Міністр освіти і науки Дмитро Табачник в ефірі телеканалу "Інтер" відмовився вибачитися перед мешканцями Галичини за свої слова в одній з публікацій про відмінність галичан від решти українців, повідомляє "Ліга" .

Журналісти нагадали Дмитру Табачнику, його слова про те, що галичани не мають нічого спільного з іншим народом України і запитали, чи він не вибачиться, на що Табачник відповів:

"Ні. Тому що я вважаю, що кожна людина має право відставати свої думки і позиції. І коли ми говоримо про відмінності лінгвістичних, про різні ментальних поглядах, тоді нам потрібно змусити вибачиться Івана Франка, який писав ще більш різко, Івана Нечуй-Левицького, Павла Скоропадського та багатьох інших ".

За словами нинішнього міністра освіти, людина, яка займає службову позицію, повинен чітко дотримуватися законодавства, Конституції та нормативних актів. "А право на свої погляди повинен мати кожна людина", - заявив він.

Нагадаємо, у вересні минулого року Д. Табачник оприлюднив у пресі свою статтю "Від Ріббентропа до Майдану", в якій написав, що "галичани практично не мають нічого спільного з народом Великої України".

"Наші союзники і навіть брати - їхні вороги, а їхні герої (Бандера, Шухевич) для нас - вбивці, зрадники і посібники гітлерівських катів", - зокрема, зазначав у своїй статті Д. Табачник.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.